Субота

16.02.2019

12:51

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

А міг бути ще й Сіянецький чи Мощаницький район

Неефективність управлінської політики стала головною причиною непропорційного розвитку району. Прибулі комуністи не знали всіх особливостей регіону, його господарства, потреб суспільства та їх звичаїв. Саме це, на мою думку, стало головною причиною спроби реалізувати у 1946 році проект розділення району на дві частини: власне Острозького та Сіянецького. Та через певні причини, нові обставини, зробити це не вдалося. Проте партійне керівництво Острожчини від ідеї поділу району не відмовилося, про що свідчать виявлені в Державному архіві Рівненської області (ДАРО) документи. Наступних матеріалів по цій справі не вдалося віднайти, проте припускаємо, що таке клопотання не було ухвалене навіть на обласному рівні, і Острозький район, як адміністративна одиниця, й надалі існував у майже сучасному територіальному складі. 

Ось витяги з цих документів.

«Протокол № 48 засідання Острозького райкому КП(б)У від 23 березня 1946 року. Присутні члени райкому т.т. Сербін, Баля, Максимов, Велискевич…

3. «Про розукрупнення Острозького району. Доповідач т. Ярина.

…Острозький район займає територію 1120 кв. км, на якій розташовані 49 сільрад, 1 міськрада та 78 населених пунктів. Територія району розтягнута на 70 км (з півдня на північ), що значно утруднює керівництво сільрадами, … а також населення віддалених сільрад і населених пунктів відірвано від районного центру і недостатньо обслуговується районними організаціями.

Виходячи з цього виконком райради депутатів трудящих та райком КП(б)У ПОСТАНОВИЛИ:

Для кращого обслуговування населення і керівництва сільрадами… вважати за доцільне розукрупнити Острозький район, виділивши з нього 19 сільрад з районним центром у с. Сіянці.

Просити виконком Ровенської облради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У увійти з проханням до Верховної Ради УРСР про затвердження розукрупнення Острозького району, з виділенням з нього Сіянецького району».

Через рік з’явився ще один документ з цього ж приводу.

«В. о. голови виконкому Ровенської облради депутатів трудящих тов. Возняку, секретарю Ровенського обкому КП(б)У тов. Бегмі.

Доповідна записка

Острозький район Ровенської області складається з 49 сільрад із загальною кількістю корисної орної землі 57 967 га. Населення району складає 37 593 людини…

Острозький район формою своєї території нагадує витягнутий еліпс, який простягається в довжину на 50-60 км, а в ширину не більше 19-19,5 км.

Районний центр – місто Острог розташоване в середній частині південно-східної межі району і в півтора-двох кілометрах від кордону Кам’янець-Подільської області (село Слобідка Плужнянського району знаходиться в 2 км від Острога).

Таке (ексцентричне) розташування райцентру не сприяє можливості правильного, оперативного, чіткого і своєчасного здійснення керівництва роботою сільрад, … особливо у віддалених селах.

В зв’язку з цим… проектувався у 1946 році поділ Острозького району («витягнутого еліпсу») на дві частини: південно-західну, до складу якої входило б … (тут пропуск в документі – авт.) сільрад з районним центром в місті Острозі, і північно-східну в складі … (тут пропуск в документі – авт.) сільрад (Глибочок, Жаврів, Стадники, Країв, Колісники), які переходять від Гощанського району і з районним центром в селі Сіянці.

Село Сіянці в новопроектованому Сіянецькому районі розташовувалось би в його центрі і займало б домінуюче становище, що відповідало б вимогам чіткого, своєчасного й оперативного керівництва роботою сільрад.

Виконком районної ради депутатів трудящих і райком КП(б)У, вносячи пропозицію про організацію райцентру в селі Сіянці, виходили з таких можливостей для розміщення районних організацій, установ, підприємств та їх робітників у цьому селі.

а) Розміщення керівних районних організацій, головним чином виконкому райради і райкому КП(б)У планувалося в двоповерховій, дерев’яній, обкладеній цеглою, з 15 кімнат будівлі колишнього (за Польщі) волосного управління, яке належить державі. Планувалось, що відділи райвиконкому та райкому КП(б)У, РК ЛКСМУ та інші районні організації розмістяться в 9-ти дерев’яних будинках та школі. Однак, внаслідок диверсійного акту українсько-німецьких націоналістів, які в 1946 році при нападі на село Сіянці спалили будівлю колишнього волосного правління, а також у зв’язку з розквартируванням кількох господарств переселенців з Польщі і місцевих сімейств, які постраждали від бандитських нападів українсько-німецьких націоналістів – можливості розміщення районних організацій та їх працівників у майбутньому райцентрі – селі Сіянцях значно скоротилися і в даний час стали майже не підйомною проблемою.

Внаслідок цього, і продовжуючи клопотатися про розукрупнення Острозького району, виконком райради й райком вносять на розгляд облвиконкому та обкому КП(б)У пропозицію про розміщення районних організацій новопроектованого району в селі Мощаниця Перша (Чеська), яка знаходиться за 9 км південніше від раніше проектованого райцентру в селі Сіянцях і в 13 км північно-східніше Острога.

Центри сіл Мощаниця Перша (Чеська) та Мощаниця Друга (Українська) розташовані один від одного на віддалі 600 – 650 м, а по території, яку займають два села (дві сільради), по суті, це одне село із загальною кількістю 407 господарств (37 чеських та 370 українських).

Чеське населення села Мощаниця Перша в кількості 199 чоловік заявило офіційно про свій намір переселитися на основі договору про оптацію в Чехословаччину. У зв’язку з цим вивільняються 25 будинків (садиб з присадибними та іншими будовами), в більшості своїй цегляні й цілком придатні для розміщення майже всіх районних організацій, установ а також їх працівників…

…Виконком райради та райком КП(б)У підкреслюють переваги села Мощаниця над селом Сіянці в його майбутньому економічному розвитку і можливостями матеріального забезпечення і зв’язку з обласним центром, завдяки близькому (до 5 км) розташуванню від залізниці і зокрема до 6 – 7 км від залізничної станції Могиляни.

Крім того, завдяки наявності в селі Мощаниця двох млинів з двома двигунами можливе успішне вирішення електрифікації майбутнього райцентру.

Наявність значних покладів торфу на території села Мощаниця, як майбутнього райцентру, надає можливість розвитку торфорозробок і мобілізації в районі додаткових паливних засобів.

В селі Мощаниця є також одноповерхова цегляна будівля колишньої польської стражниці (500 кв. м), двоповерхове цегляне приміщення школи (600 кв. м) і кілька (до 10) одноповерхових дерев’яних будинків, які частково зруйновані українсько-німецькими націоналістами і які потребують ремонту, за рахунок чого можуть бути успішно відновлені й слугувати для розміщення районних організацій та їх працівників…

Просимо залишити в силі наше клопотання про розукрупнення Острозького району, з перенесенням райцентру, який раніше планувався в селі Сіянці, в село Мощаниця.

Секретар Острозького РК КП(б)У
П. Сербін

В. о. голови Острозького виконкому райради депутатів трудящих І. Коваль. 29 березня 1947 р.».

Ось такі цікаві документи знайдено в нашому обласному архіві. Острожан тоді чомусь не підтримали, і район залишився незмінним. Хто зна, як було б, якщо б той проект реалізувався…

Володимир МАРЧУК,
кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії ім. М. П. Ковальського НаУОА

№ 30 від 25 липня 2015 р. Категория: Історія, краєзнавство і туризм | Просмотров: 262 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]