А він віршував експромтом... | |
Не так давно Україна відзначила День української писемності та мови. Отож, доречно згадати людей, які не лише розмовляли рідною мовою, а робили її ще більш чарівною, принадною, використовуючи різні засоби її вдосконалення. В тому числі і складали вірші. Саме одного такого талановитого чоловіка згадую і шанобливо схиляю голову. Його з впевненістю можна назвати Земним посланцем, помічником людині, адже він обрав професію інженера і працював в галузі вирощування хліба, пошановування праці, слова і пісні. Це Олександр Федорович Гаврилюк – спокійний, врівноважений, шанобливий, освічений оптиміст. Він не просто працював, він творив у фаховому середовищі, він творив поезію у своєрідному жанрі, володів талантом спонтанно, за лічені хвилини видавати вірші і цілі поеми на різні теми. Словом, віршував експромтом. Його гумор надихав оточуючих на оптимізм і добрий настрій. Він був великим демократом, поборником правди, найбільше любив Україну, літературу і просто життя.... Олександра Федоровича не стало, його твори не друкувались у престижних виданнях з причини його неймовірної скромності. Однак дещо із його доробку збережено. Є надія, що все це буде впорядковано і видане уже, на жаль, після його відходу у вічність. Прихильники таланту та усі бажаючі земляки згодом зможуть ознайомитись з літературною спадщиною Олександра Гаврилюка та гідно оцінити її. Зоя ДОБРОЖАНСЬКА | |
|
Всего комментариев: 0 | |