Четвер

21.02.2019

23:41

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Чи бувають слова кованими?

Нещодавно ми відзначали День української писемності та мови. І згадували при цьому, що до її творення причетні люди, які так чи інакше пов’язані з Острогом. Доводять це й так звані «ковані слова». Це – неологізми, які творилися діячами української культури кінця ХІХ – початку ХХ століття, «коли українському слову приходилось здобувати нові поля невідомих досі понять», як сказав Іван Франко. 

«Ковані слова» виникали насамперед у перекладах на українську мову творів світової літератури, у публіцистичних і наукових працях. «Кованими» їх називали тому, що вони часто творилися за моделями, відсутніми у тодішній українській мові. Тобто, ніби «кувалися» їх творцями. Деякі з нових слів, що означали нові поняття і не порушували закономірностей словотвору української мови, ввійшли до її словникового складу. Так, Михайлу Старицькому належать слова «нестяма», «байдужість», «загарт», «страдниця», «противовага» (сучасна противага); Олені Пчілці – «мистецтво», «переможець», «променистий»; Лесі Українці – «невідборонно»; Іванові Франкові – «недвижно», «невпинний», «отвір», «привид», «припис», «пречудовий», «проблиск», «прямовисно», «свідоцтво». Найдивнішим може видатись досить поширене слово, якого до цього в нашій мові не було (!), що належить нашому земляку Агатангелу Кримському… «зміст»!

Діячі української науки і культури по-різному ставилися до «кованих слів»: Микола Костомаров, Іван Нечуй-Левицький, Борис Грінченко були проти них, а Іван Франко у статті «Михайло Петрович Старицький» захищав словотворчість письменника. Позитивно оцінював «кування» слів як один із засобів збагачення лексики української мови також вже згаданий Агатангел Юхимович. Він під псевдонімом А. Хванько у виданні «Зоря» № 24 за 1891 року помістив свою статтю «Наша язикова скрута та спосіб зарадити лихові», де підтримував нове мовотворення слів.

Олександр ГЛАДУНЕНКО

№ 48 від 22 листопада 2014 р. Категория: Літературна творчість, книги | Просмотров: 479 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]