Вівторок

19.02.2019

18:15

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Ціннішого за мир і спокій немає
Перемога у Великій Вітчизняній кувалась не тільки на фронті, а й в тилу, непомірно важкою працею людей. Одним з тих, хто майже всю війну разом із колегами забезпечував технічну справність радянських літаків, був 91-річний острожанин Степан Грибеник.

Коли літаки повертались із завдання, наземна служба аеродрому, у якій і служив у роки війни Степан Петрович, обслуговувала їх: заправляли, міняли мастило, пошкоджені в бою деталі та обшивку, охороняли аеродром, ходили у наряди і таке ін., зрештою малювали на корпусі зірки за збиті ворожі літаки, радіючи кожній дрібній перемозі в небі, яка наближала до Великої. Його завданням було утримувати справними електроприлади, яких було чимало на борту кожного літака, живлення, електромережу, пожежне та кисневе обладнання. Якщо не рахувати, що інколи траплялись нальоти ворожих літаків, які обстрілювали аеродром, бомбили його, то служба не дуже сильно відрізнялася від тієї, яку несуть солдати у мирний час. Під час одного з нальотів фашистської авіації острожанин отримав поранення в ногу. Лікувався недовго, незабаром знову вже був у строю.

Степан Петрович пригадує, що спочатку бувало важко усвідомлювати, що літак, який ти щойно готував до польоту, розмовляв із його пілотом, знищений. Та реалії війни такі, що навіть до смертей людина звикає, і хоч боляче, але вже не з такою гостротою сприймає втрату. Загиблих міняли в основному юні випускники курсів і училищ. Дехто з них гинув у першому бою, але були й такі, що ставали асами.

– Війна – жахливий час. Ціннішого за мир і спокій немає нічого, – каже небагатослівний ветеран.

А родом Степан Грибеник із Сумщини, де народився 5 січня 1921 року. У далекому і страшному 1937 році закінчив місцеву Деркачівську НСШ, а через 3 роки у сусідньому селі – Ольшанську СШ. Того ж передвоєнного 1940 року восени хлопця призвали у лави Червоної армії і він опинився аж на Далекому Сході. Служив непогано, бо дуже скоро став командиром відділення.

У той час армія гостро відчувала брак командирів, спеціалістів і тому шукала їх серед солдатів. Таким чином сержанта Степана Грибеника направили навчатися у Пермське воєнно-морське авіаційне училище. Коли йшли перші бої, хлопець посилено вивчав «начиння» літаків – і важких бомбардувальників, і метких винищувачів, і всього іншого, що літало у небі. Вже через рік «свіжоспечений» електромеханік заступив на чергування у одному з авіаційних полків, який дислокувався у Барнаулі. Коли фронт віддалився, його частину «перекинули» на Кавказ, звідти – під Ленінград, Таллінн, а закінчив війну Степан Петрович, коли його полк був недалеко від Кенігсберга. Після Перемоги його відправили «дослужувати» на Далекий Схід, звідки був демобілізований навесні 1946 року. Як ветеран війни острожанин нагороджений орденами Вітчизняної війни та «За мужність», чисельними ювілейними медалями.

Повернувшись додому, вступив до Білоцерківського сільськогосподарського інституту, де провчився лише 2 роки. Через домашні проблеми змушений був залишити навчання. Пізніше відновив навчання, але уже на 3 курсі Рівненського лісотехнічного технікуму. Після його закінчення отримав диплом по спеціальності «Технік-лісовод» і трохи працював у Рівному, а решту часу і до виходу на пенсію – в Острозі. Тут одружився на острожанці Галині, побудували дім, разом виростили двох дітей – Тараса та Орисю, які тепер мешкають у Москві. Є 5 внуків.

Кілька років тому померла дружина і Степан Петрович господарює сам. Не зважаючи на досить похилий вік, щороку садить картоплю, вирощує біля хати квіти, зробив ремонт у своєму помешканні, регулярно цікавиться політикою, щороку ходить на парад Перемоги в Острозі. Цього року, якщо дозволить здоров’я, герой моєї розповіді також має намір побувати на параді, вшанувати пам’ять полеглих у боях і померлих після війни…

Іван ГЛУШМАН


Просмотров: 380 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 5.0/3
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]