Субота

23.02.2019

09:28

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Для того, щоб стати пасічником, потрібно, перш за все, любити бджіл

Щороку 19 серпня в Україні відзначається День пасічника.  З нагоди свята досвідчений бджоляр Костянтин Пташнюк розповів про особливості  його улюбленої справи.

Костянтину Євдокимовичу нині вісімдесят один рік. Тридцять з них пропрацював він у районному фінвідділі. Та, не зважаючи на це, дуже важливою справою свого життя  вважає бджолярство. Мій співрозмовник належить до династії пасічників. 

– Мої діди та прадіди були бджолярами, – каже Костянтин Пташнюк. – Ця справа передавалася із роду в рід. Раніше у мене було 40 бджолиних сімей. Та останнім часом доглядати за ними стає важче. Через це я багато розпродав. На сьогодні маю семеро бджолосімей.

Люди, які придбали у досвідченого пасічника решту сімей, часто зверталися до нього за порадою. За його словами, приходилося інколи навчати декого «з нуля», прищеплювати любов до бджоли. Та лише одиницям вдавалося опанувати бджолярську справу. Пан Костянтин з розпачем  пригадує, що 2 роки тому один чоловік придбав у нього 4 вулики. Через якийсь час усі бджоли загинули. Спілкуючись із досвідченим бджолярем, не складно помітити з якою любов’ю та щирістю він говорить про пасіку: «Для того, щоб стати бджолярем, потрібно, перш за все, любити бджіл. Вони нутром відчувають, як ти до них ставишся. Я ніколи не виходжу до вуликів  із маскою. Якщо ж приходить хтось чужий,  бджолина сім'я завжди це відчуває».

Мене вразило, що незважаючи на чималі запаси меду, досвід та професіоналізм, Костянтин Євдокимович ніколи не займався торгівлею медом. Для нього бджільництво – це не бізнес, а справа для душі. Відвідувати щорічні виставки меду пасічник не любить.  За його словами,  на подібних заходах зустрічається безліч фальсифікацій. До меду додають барвники та інші домішки, які приносять шкоду здоров'ю людини. Окрім цього, на виставках, як говорить Костянтин Євдокимович, одна «хвальба». Досвідчений бджоляр хвалитися не мусить.

– Раніше, – переконує він мене, – цього  не було.  Теж були общини пасічників, які влаштовували виставки, але усі сорти меду були натуральними.

На його думку, це  зумовлено тим, що сьогодні  бджільництво не  поважається державою. Колись воно, як і тваринництво, було окремою галуззю сільського господарства. Зараз про нього майже забули.

У свій час пан  Костянтин описав  власний практичний досвід у науковій праці, маючи намір захистити дисертацію по бджільництву в Українській сільськогосподарській академії. Однак, бюрократична система зламала наміри пасічника-практика. Частину його  матеріалу не чесно використали  у своїх роботах інші «науковці». Зустрівшись із несправедливістю, бджоляр  залишив ідею займатися наукою. Це, на його думку, не головне.

Костянтин Євдокимович висловлює своє обурення з приводу стану природи. Бездумне людське  втручання,  бажання наживи призводить до загибелі бджіл. Хоча в більшості випадків бджоли відчувають рослини, які оброблені хімікатами або ж піддалися радіоактивному впливу. Після  розмови про екологію,  пасічник звертає увагу на цілющі властивості меду. Він каже, що у його структурі  є всі необхідні амінокислоти, вітаміни, усе, що потребує  людський організм. Тому він рекомендує споживати його 3 рази в день, перед  їжею. Проте кожен сорт меду має свої особливі лікувальні властивості.

В кінці  розмови бджоляр пропонує мені оглянути його пасіку. Я з радістю погоджуюся.  Ідучи ошатним садом,  звертаю увагу на незвичні для нашої місцевості плоди персиків. Пасічник оглядає вулик. Без захисних рукавиць демонструє  результати бджолиної праці. Бджоли тим часом сідають йому на руки, між ними – взаємна довіра. Відчувається єднання людини та природи.

Користуючись нагодою, вітаємо  Костянтина Євдокимовича та всіх бджолярів нашого міста з Днем пасічника! Нехай добробут, радість творчості, відчуття гармонії з природою стануть винагородою за терпіння та працю.

Катерина КРАВЧУК,
студентка НаУОА

№ 33 від 15 серпня 2015 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 293 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]