Четвер

21.02.2019

13:31

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Допомагає рятувати життя
Острожанка Валентина Озімковська, як і переважна більшість медсестер Острозької ЦРЛ, закінчила Рівненське медучилище. Тривалий час працювала у хірургічному відділенні, а з 1985 року стала рентген-лаборантом, де трудиться і до цього часу.

До Товариства Червоного Хреста Валентина Миколаївна вступила ще у школі. Під час навчання у медучилищі у 1968 році вперше здала кров. З тих пір і до цього часу жінка регулярно це робить, даючи надію іншим на життя і здоров’я. Тепер на її рахунку вже майже 50 разів, коли вона віддавала свої 400 грам своєї життєносної рідини для того, щоб допомогти іншим людям, які гостро того потребують. Крім того, вона три роки працювала у пункті переливання крові, коли одна із медсестер була у декретній відпустці. Тож Валентина Озімковська добре знає всі нюанси роботи як працівника пункту, так і донора.

Поряд з цим медик, як член Товариства Червоного Хреста, веде пропаганду здорового способу життя, активно залучає знайомих та інших людей до здачі крові, розповідає, що ця нескладна операція здатна врятувати життя людям – знайомим і тим, кого не знає. Валентина Миколаївна каже, що у її практиці було таке, ще чимало разів її викликали навіть вночі до лікарні, аби вона здала кров. До систематичних нічних візитів на роботі жінка звикла, бо доводиться працювати вдень, а якщо виникає гостра потреба, то ургентного працівника викликають терміново на роботу, аби зробити рентгензнімок. Те саме колеги роблять, якщо потрібна терміново та група крові, як у рентген-лаборанта.

У пам’яті жінки залишився випадок, коли під час пологів у жінки, причому її колеги і не дуже далекої сусідки, почалася кровотеча. Породілля народила здорову дитину, але була на межі смерті, бо втратила багато крові і, аби врятувати жінку, довелось терміново зробити вливання крові, десь більше 80 відсотків. Якби не донори з числа медиків, інших мешканців міста і району, навіть солдатів із військових частин міста, які тоді знаходились тут, то новонароджений міг з перших годин свого життя стати сиротою. Донорська кров допомогла медикам зберегти життя жінці, вона живе і успішно працює, правда не у нашому місті. Такими прикладами з життя жінка пишається, бо знає, що допомогла врятувати не одне життя…

Будучи донором і працюючи позмінно, жінка каже, що після здачі крові вона рідко брала вихідні – тоді більше навантаження у рентгенкабінеті буде на колегу. Траплялося таке, що здавши терміново кров, Валентина Озімковська продовжувала працювати на своїй основній роботі. При цьому особливого дискомфорту вона не відчувала і каже, що здача біля 7-9 відсотків крові людині шкоди не завдає. Під час навіть не дуже складних поранень людина може втратити більше крові. Якщо говорити про донора крові, то за його фізичним станом уважно слідкують медики, міряють тиск, температуру, опитують про самопочуття. Якщо щось не так – кров здавати не можна.

Іван ПАВЛІВ
Просмотров: 319 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]