Понеділок

18.02.2019

05:13

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Дуже хочеться додому…

Криваві реалії в Україні не припиняються ні на мить. Вони стосуються кожного громадянина нашої держави, незважаючи на місце проживання чи віковий ценз. Але найтяжчі часи, на мою думку, переживають люди, котрі були змушені покинути свої домівки заради безпеки власного життя. Вони залишили усе, що мали, переїхавши до різних куточків України. Такий хід подій не оминув і простих донецьких школярок Вікторію Молнар та Дарію Хомич, які під час антитерористичної операції на Сході тимчасово проживають у нашому місті. Вони розповіли про воєнні події з серця Донбасу – міста Донецька. 

– Які настрої панували у Донецьку під час Революції та Євромайдану?

Вікторія: – Погляди людей були досить різними: одні палко підтримували Євромайдан, а інші були прихильниками проросійського сценарію, тому однозначної думки не було.

Дарія: – Свідомі люди підтримували український сценарій розвитку держави. Саме це викликало обурення серед багатьох жителів.

– Яким було ставлення вашої родини щодо проросійської позиції на Сході та єврокурсу на Заході України?

Вікторія: – До проросійських активістів я ставилася негативно, у цьому мене підтримали мої друзі та близькі. Ми з усвідомленням ставилися до тогочасних подій та були на шляху до нових ідей.

Дарія: – Моя родина, дідусь, бабуся підтримували українську ідею на Донеччині, це викликало шквал обурення серед деяких наших родичів, але ми намагалися дотримуватись нонконформістських поглядів. Ми завжди вважали себе українцями, хоча й спілкуємося російською, однак мовний бар’єр не є суттєвим критерієм для нас, адже ми вільно володіємо українською мовою.

 – Як почали розвиватись воєнні події у Донецьку?

Вікторія: – Не пам’ятаю, як конкретно вони розпочались, однак їх стрімкий розвиток був помітний відразу. Ми швидко виїхали з небезпечної території і в серпні мали повернутися додому, однак, не судилося.

Дарія: – Коли криваві події ще набирали обертів, моя родина виїхала на морське узбережжя, де працювала мама. Тим часом я жила з дідусем та бабусею. А у Донецьку сепаратисти окупували обласну адміністрацію, проводячи численні провокації, залякуючи мирних жителів та грабуючи суспільні надбання.

– Чи відчутна була проросійська пропаганда серед жителів?

Вікторія : – Безумовно, вона була відчутною, однак не всі люди піддавались на ці дешеві провокації.

Дарія: – Так, проросійська пропаганда діяла досить рішуче. Вона мала велику кількість прибічників серед мирного населення.

– Що спонукало родину до переїзду?

 Вікторія: – Війна, постійні провокації, мародерство. Але мій батько залишився на Донеччині.

Дарія: – Ми змушені були переїздити, бо залишатися вдома було небезпечно для нашого життя.

– Чи був страх переїздити на територію «бандерівців»?

Вікторія: – Ні, ми не характеризуємо Західну Україну як територію «бандерівців».

Дарія: – Ні, ми і раніше бували на Західній Україні, тому ніяких побоювань не було.

– Ваші враження про Західну Україну та місто ­Острог?

Вікторія: – Люди дещо відрізняються від наших, проте мені тут дуже подобається. Всі дуже привітні та люб’язні. Мені до вподоби ваше місто, воно чисте та охайне, дуже багато привітних та затишних вуличок. Мені сподобались культурні пам’ятки Острога, адже я звикла до індустріального Донецька, великого потоку людей та безперервного руху транспорту, тому ваше місто виявилось для мене цікавим та приємним. Але дуже хочеться додому.

Дарія: – Мені подобається Західна Україна. Привітні люди, які намагаються нам допомогти, гарні та затишні міста, однак, дуже погані дороги. Для мене Острог не схожий на міста Східної України. Він є унікальним, хоча й має в порівнянні з Донецьком невелику площу, та в ньому зібрано багато історичних пам’яток, які не мають аналогів в Україні.

Розмову записала учениця 11 класу Острозького НВК «Школа І-ІІІ ст.- гімназія» Софія ЗОРЯ

№46 від 8 листопада 2014 р. Категория: Події | Просмотров: 276 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]