Четвер

21.02.2019

12:48

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Єрусалим як живе Євангеліє
Тих, хто побував на землі обітованій, тягне туди знову. Такі враження залишились в паломників з Острожчини, адже нещодавно і вони відчули свою причетність до подій 2-тисячної давності, приклалися до багатьох святинь і мощей в одному місці, окунулися в Галілейське море і річку Іордан, причастилися в храмі Гробу Господнього. Як це було, дізнавалася «Замкова гора».

Поїздка в Єрусалим для настоятеля Свято-Воскресенського храму отця Віктора цього разу була вже третьою. Вперше в 2008 році таку поїздку з недільною школою йому спонсорували. Тоді їхнім гідом по Єрусалиму був чоловік на ім’я Олександр, родом із Нью-Йорка.

– Вперше він побував там на канікулах, як студент, познайомився з Єрусалимським Патріархом і той запропонував Олександру там залишитись, – розповідає отець Віктор. – Так він і зробив, з часом познайомився з дівчиною, одружився з нею і сьогодні має 8 дітей. Щоразу, коли народжувалась дитина, Олександр починав вчити нову мову. Нині він глибоко віруюча і ерудована людина, яка досконально знає Святе Письмо, працює гідом при патріархії. З дітьми він розмовляє французькою, дружина – російською, а в школі вони говорять на івриті. Тоді, під час 7-денної поїздки, ми познайомились з Патріархом і він запросив нас приїхати туди ще раз. Цьогоріч знову випала нагода завдяки друзям з Києва поїхати у святі місця з прихожанами церкви, а також іншими паломниками з Острожчини, Здолбунівщини. Я зателефонував до Олександра і попросив нас вклинити у щільний графік, який формується заздалегідь. До нашої групи з 17 осіб приєдналися і паломники із Закарпаття.

За словами отця Віктора, чергова поїздка залишила зовсім інші враження, ніж були вперше. Це вже висновки і більш осмислене сприйняття побаченого. А ось прихожанка храму Леся Ткачук в Єрусалимі побувала перший раз.

– Одразу видно людей, які в Єрусалимі не вперше, – розповідає паломниця. – Мені ж було трепетно відчувати відчувати ту велич, отой зв’язок з подіями двотисячної давності... Ніби учора це було. Яка швидкоплинна мить нашого життя! Окуналась в ріку Іордан, де хрестився Ісус, окуналась за кожного члена своєї сім’ї і щоразу ніби оновлювалась (на фото). І таке відчуття, що вода тебе приймає...До речі, посередині цієї річки – металева сітка, це кордон, за яким інша країна, Іорданія. Побували ми і на горі Фавор (на фото). Чудові враження залишились і від купання в Галілейському морі. По ньому ходив Ісус, приборкав шторм і являвся там після свого Воскресіння.

Будучи на Галілейському морі, паломники замовляли рибу апостола Петра – тілапію, яка водиться лише там і об’їдає мертву шкіру. Запам’ятався і прихід в сильну спеку в монастир Марії Магдалени, коли одразу за його воротами чекав... удар холодного повітря. Таким різким був контраст температур! А ще вразила велика кількість півнів, які є усюди.

– Ісус казав апостолу Петру: „Поки півень заспіває, ти тричі від мене відрічешся”, – нагадує отець Віктор. – І здавалося б, де ж той півень візьметься? Але в Єрусалимі півнів і біля готелів багато, вони дійсно о 4 ранку усіх будять.

– Мене неприємно здивувало те, що вдень на святому місці – хресному шляху Ісуса – Віа Делароза, просто знаходиться базар, іде торгівля. Біля місця, де Спаситель впав з Хрестом і залишилась вм’ятина, розташовані ларьки, – ділиться Леся Олександрівна. – У нас зовсім інше ставлення до святинь, нам дико бачити цей хаос.

Чому так відбувається? Бо Єрусалим – це живе Євангеліє, де є дерево Закхея, гора спокус з розпаленим камінням, долина пекла – впадина, де приносили в жертву немовлят, – пояснює отець Віктор. – І Гроб Господній – це дзеркало світу, бо саме там відображається хаос, який панує сьогодні на планеті. Торгівля, автоматчики на вулицях Єрусалиму, відсутність миру в релігійному світі, храм Гробу Господнього поділений – в одному місці католики, в іншому – православні. Історія цього храму є відображенням того, що робиться в світі. Коли був період правління росіян на Святій землі, і в храмі було все по-іншому. Був мир і порядок. Коли ж у світі настає хаос, Господь його нам і показує. Показує відсутність любові, показує які ми нечис­ті...

Священик каже, що найбільша радість поїздки була у звершенні Літургії з отцем Петром в храмі Гробу Господнього разом з Патріархом Єрусалимським. Служба йшла вночі, на двох мовах – грецькій і слов’янській. Усі паломники причастилися. Правда в храмі причащають без сповіді, бо там усі гріхи Бог людині відпускає. Але ми українці звикли сповідатися перед таїнством Причастя, тому не відступили від правил і там. Охочі подали записки в спеціальний записочний стіл, приклалися до найбільших православних святинь мощей Димитрія Солунського, десниці Пантелеймона, чудотворних ікон, які зберігаються в одній кімнаті, привезли додому духовні обереги.

– Серед нас був паломник, який вперше в житті в Єрусалимі причащався, – розповідає отець Віктор. – У нього сльози лилися рікою, він не розумів, що з ним відбувається. А це душа його так раділа. Головна ціль поїздки – поїхати помолитися у святе місце. І якщо цього дуже захотіти і попросити помочі в Господа, він дасть нам змогу втілити цю важливу духовну мрію в життя.

– У мене була така мрія в душі, яку навіть не озвучувала. Коли батюшка запропонував поїздку, я просто не повірила і до останнього нікому про це не казала, – ділиться Леся Ткачук. – В Єрусалимі було важко фізично – спека і насиченість графіку, але стан душі був дуже піднесений, особливо після Причастя! Дуже вразив Єрусалимський Патріарх, який завжди посміхався, тому дуже хотілось по приїзду і зберегти оті відчуття надовше, не переключатися на робочі будні. І, звичайно, хочу побувати в Єрусалимі ще раз.

Олена ТОЛОЧИК
Просмотров: 373 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]