Субота

16.02.2019

02:17

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Головне – здоров’я і благополуччя людей
Одним із найдосвідченіших працівників ветеринарної служби Рівненської області є начальник управління ветеринарної медицини Острозького району Петро Псюк. Він довго опирався, не хотів, щоб про нього писали, але коли погодився, то виявився дуже цікавим співрозмовником. Майже дві години спілкування з ним промайнули як одна мить…  

Родом Петро Іванович із села Гульча (з середини 70-х років минулого ст. – Гільча Друга). Після закінчення місцевої школи у 1972 році вступав до вузу, але не пройшов за конкурсом. Працював помічником тракториста у місцевому колгоспі, готувався до вступу. Через рік, здобувши трудовий гарт, «підтягнувши» свої знання, став студентом Львівського зооветеринарного інституту.

Отримавши диплом, Петро Псюк повернуся у рідне село, де працював ветеринаром. Призов до лав Радянської армії перервав роботу. Дипломованого ветеринара відправили служити в інженерні війська. Впродовж півтора року довелось споруджувати мос­ти у Львівській області. Спочатку служив на посаді заступника командира взводу, а коли пройшов навчання у Кам’янець-По­діль­ському інституті інженерних військ, став командиром взводу і отримав військове звання лейтенант.

Коли служба добігала кінця, від батьків отримав лист про те, що його демобілізації вже чекають. Із Острога, де бракувало ветеринарів, приїхав його колишній однокурсник, який тоді керував ветеринарною службою району і запрошував до себе на роботу. Як Петро Іванович повернувся додому, то з’ясувалося, що його місце у колгоспі зайняте, тож, не вагаючись, подався до нашого міста, де отримав призначення завідувача дільничною ветеринарною лікарнею у село Білашів.

Свою роботу почав з того, що довелось будувати приміщення для лікарні. Завдяки допомозі влади району і села, керівника місцевого колгоспу «Паризька комуна» Назара Галюка це завдання було швидко і успішно виконано. Незабаром заклад почав працювати. Ветеринарна медицина, як і тепер, була державною службою. Обслуговувала дільнична лікарня (7 працівників – завідувач, епізоотолог, два фельдшери і санітари, водій зі службовим автомобілем) досить велику територію, яка тепер перебуває у підпорядкуванні сільрад Білашева, Грем’ячого, Новомалина, Верхова і Межиріча.

Петро Іванович пригадує, що тоді роботи було дуже багато – землі всюди оброблялися, будувалися ферми, житло для людей, майже всі працездатного віку трудилися, більше того, людей не вистачало. Життя у селах вирувало, рільництво і тваринництво процвітали. Наприклад, колгосп «Мир» (Грем’яче) мав більше 2,5 тисяч корів, а Верхівський – ім. Енгельса близько 2,5 тисяч свиней, не кажучи вже про телят, биків, овець та іншу живність. А ще було чимало худоби у приватному секторі. І турбота про їх здоров’я лежала на плечах ветеринарів. Нині Петро Псюк з теплотою згадує колег, з якими працював, у яких вчився. Зокрема, ветеринарним лікарем у колгоспі «Мир» працював Олексій Котюбін, у Межирічі – Павло Румак, у Грозові – Петро Тишко, у Новомалині – Ніна Лісовська, у Верхові – Володимир Ситарчук. Останній донедавна був головним лікарем Рівненської обласної ветеринарної лікарні, тепер – пенсіонер.

Після п’яти років успішної роботи Петра Івановича в 1985 році призначили начальником Острозької станції ветеринарної медицини. Як і в Білашеві, крім основної роботи, йому доводилось займатися ще й будівництвом. Його попередник на посаді розпочав спорудження нових і більш зручних приміщень на теперішній вулиці Сагайдачного. Завдяки старанням Петра Псюка, а також  будівельників, ветеринарна служба району у травні 1987 року святкувала новосілля.

Петро Іванович каже, що хоч жодного разу не міняв сферу діяльності, але дуже багато сторінок його трудової книжки заповнені. Це свідчення того, що дуже часто ветеринарну медицину реформували, реорганізовували, міняли назви посад. Наприклад, у 1986 році ветеринарію перевели у підпорядкування районного агропромислового об’єднання (РАПО). Коли продовольча програма КПРС стала неактуальною і розформували РАПО, ветеринарну службу зробили самостійною. Тепер же знову говорять про її реформування.

Петро Іванович, завдяки своїй допитливості, хорошій пам’яті, добре пам’ятає керівників ветеринарної служби, з якими йому доводилось працювати – Петра Цимбалюка, Омеляна Музичука, Василя Думу. Останній, у грудні 1985 року, був призначений заступником голови РАПО по тваринництву. Герой моєї розповіді змінив його на посаді. А ще він добре пам’ятає і знає ветеранів служби. Біля витоків ветеринарії на Острожчині стояв Андрій Бовкунов, який після війни створював службу. У різні часи була різна кількість працівників. Колись їх було понад 80 – тепер у штаті лише 25, які трудяться в управлінні, лікарні та лабораторії.

За час роботи бувало різне. Петро Іванович пригадав, що якось, за кілька годин до Нового року у господарство одного із мешканців міста забігла лисиця. Господар її вбив і довелось терміново вилучати труп, везти його у лабораторію, брати аналізи, незважаючи на свято. Відкладати таку роботу не можна, бо якщо тварина хвора на сказ, вона могла заразити своєю слиною домашніх тварин чи людей. А це вкрай небезпечно, бо хвороба неодмінно призводить до смерті чи інвалідності. Мій співрозмовник наголошує, що дуже небезпечні так звані антропозинозні хвороби. Вони спільні, як для тварин, так і для людини. Сьогодні найбільшу небезпеку становить сказ, носіями якого є лисиці та інші тварини, які переважно живуть у лісі. Інші хвороби братів наших менших також можуть завдати великих збитків господарству країни, тому ветеринарна служба працює, щоб не допустити їх появи та поширення.

– Користуючись нагодою хочу привітати всіх працівників ветеринарної служби, ветеранів, їх сім’ї з професійним святом, – говорить Петро Іванович. – Перш за все, бажаю їм міцного здоров’я, мирного неба, благополуччя і достатку в сім’ях. Наш колектив хоч нині і не такий великий, як колись, але дружний і боєздатний. Серед кращих хочу назвати наших ветеранів, які працюють більше 30 років – головного лікаря управління Світлану Мельник, завідувача лабораторії експертизи Лесю Думу. Не відстають і молодші наші колеги, зокрема, заступник начальника управління Сергій Данилюк, начальник лікарні Віктор Ковальчук, директор державної районної лабораторії Василь Кость. Успішно у селах району працюють завідуючі пунктами ветеринарної медицини, які мають великий досвід роботи і авторитет у людей, зокрема, Василь Ляшук (Могиляни), Наталія Ковтонюк (Білашів), Алла Кур’ян (Хорів), Віра Остапчук (Межиріч), Руслана Ляшук (Сіянці), Володимир Фурманчук (Грем’яче). Також добре слово хочу сказати і на адресу інших наших колег, які самовіддано працюють в Острозі і селах. Всі ми, у підсумку, дбаємо про здо­ро­в’я людей і благополуччя сільського господарства України.

Іван ГЛУШМАН
№32 від 11 серпня 2013 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 460 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]