Неділя

24.09.2017

13:20

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

1 2 3 4 5 »

З теплотою та вдячністю про колег та вихованців 

№ 41 від 10 жовтня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 174 | Коментарі (0)

Народилася я в січні 1942 року, в сім’ї службовців-вчителів. То були страшні й важкі часи для країни – період війни.

Мій батько – Шевчук Філолог Мусійович до війни працював директором школи в Антонінах  Кам’янець-Подільської  області – нині Хмельницька. З перших днів війни він пішов на фронт захищати свою батьківщину від ворога. Моя мама – Олександра Дмитрівна  до війни працювала вчителькою 1 – 4 класів в тій же школі.  З наближенням німецьких військ до Антонін, вагітна Олександра Дмитрівна разом зі своїм трирічним сином та сім’єю завуча школи, а також з дітьми-сиротами, яких не забрали родичі, евакуювалися за лінію фронту – в Росію. По дорозі до них приєднувалися й діти з інших міст. Таким чином мама опинилася в селі Гусарен Красноармійського району Саратовської області, де я  народилася. То були важкі й голодні роки. Мама працювала в школі. Дуже важко було з харчами. Часто Олександру Дмитрівну вдома зустрічали голодні діти. Я просила маму «Дай шлєб» («Дай хліба»). Матерям, які мали грудних дітей, давали невеликий пайок: булочку та інколи чашку юшки.

В кінці 1943 року важко поранений батько потрапив до госпіталю в Алма-Ату. Підлікувавшись, почав розшукувати свою сім’ю. Приїхав до нас в Саратовську область, став працювати в школі. Після звільнення України від німецьких загарбників мої батьки повертаються в Україну. Міністерство освіти направляє батька в місто Бершадь, що на Вінниччині, працювати директором педагогічного училища. Там же викладала  й  мама.

В 1950 році Філолог Мусійович з сім’єю переїздить до Острога в Рівненську область, працює завучем у місцевому педучилищі. Все своє життя мої батьки віддали навчанню й вихованню підростаючого покоління.

Я пам’ята ... Читати дальше




Правдиву книгу отримали бібліотеки 

№ 41 від 10 жовтня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 217 | Коментарі (0)

Надзвичайно прекрасна подія в житті нашого древнього міста відбулася нещодавно в старовинних мурах Острозького краєз­навчого музею. «Винуватцем» цього, в першу чергу, стала найстаріший член товариства «Спадщина», старійшина острозьких краєзнавців Ольга Олександрівна Руй. Адже саме вона зберегла, підготувала, опрацювала спогади свого чоловіка Геннадія Степановича, які називаються «Щоденник 1943 року. Щоденник партизанського рейду 23.01.1944 – 06.02.1945 років».

Деякі фрагменти цих записів вже були відомі дослідникам, адже Ольга Олександрівна представила їх ще десять років тому в першому збірнику «Острозькі краєзнавчі читання». Допомогли ж видати це, безперечно, важливе як на сьогодні (і на завтра, і на майбутнє) видання небайдужі люди. Це спільний проект Генерального Консульства Республіки Польщі в Луцьку та Рівненського обласного осередку «Культурно-просвітницький центр імені Тадеуша Чацького» (керівник – Олександр Радіца). Саме до них звернулася Ольга Олександрівна за допомогою. І – вийшла в світ книга, надрукована двома мовами – українською й польською. Адже чимало сторінок присвячено й польському населенню Острога, яке теж зазнало жахливих поневірянь під час Другої світової. Також вдало доповнюють текст фотографії Острога та його околиць міжвоєнного часу та періоду війни.

Розповідаючи на презентації книги про роботу над її виданням, про свої враження від прочитаного, віце-консул Республіки Польща Марек Запур підкреслив, що дані спогади – об’єктивні, достовірні. Так, описуючи своє партизанське життя, автор не прагнув описати «рейд партизанської слави», а правдиво писав про ... Читати дальше




Щоб реалізувати туристичний потенціал нашого міста 

№ 39 від 26 вересня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 157 | Коментарі (0)

Острог сьогодні є одним з потенційних туристичних центрів Західної України завдяки своїй багатовіковій історії та збереженим архітектурним пам’яткам. Музеї КЗ «Острозький державний історико-культурний заповідник м. Острога» Рівненської облради та музей історії Острозької академії щороку приймають тисячі відвідувачів з різних куточків нашої держави, а також іноземних туристів.

Проте, місто поки що не повністю готове до розширення туристичних потоків внаслідок повільного розвитку міської інфраструктури та недостатньої кількості туристичного продукту. Задля вирішення цієї проблеми, Острозька міська рада реалізовує проект «Острожчина туристична», що задовільнить покращення інформаційного забезпечення для туристів, що відвідують наше місто (розміщення довідкової інформації, рекламних банерів про туристичні об’єкти міста, виготовлення туристичних буклетів).

Розуміючи, що туризм в Острозі повинен бути багатопрофільним та максимально використовувати природне й етнокультурне розмаїття краю, наразі пріоритет надається в’їзному туризму, що сприяє популяризації нашого міста. Окрім того, розвиток такого напряму туризму забезпечує грошові надходження до регіону, на відміну від виїзного туризму, який «вивозить» гроші з краю. Також в перспективі це створить робочі місця, як у самій туристичній галузі, так і в опосередкованих сферах.

Популяризація туристичних можливостей Острога сприяє збільшенню зацікавлення до нашого міста серед української громадськості. Щороку туристи мають безпосередню можливість переконатись в тому, що недарма ще в XVI столітті наше місто називали «Волинськими Афінами» через багату культурну спадщину та активний розвиток науково-освітньої сфери Острога.

Для туристичної промоції міста було розроблено логотип Острога «Острог – серце Волині» (автор – Андрій Малюський), який акцентує увагу на тому, що наше місто історично за ... Читати дальше




Саме археологи з’ясували, як людство колонізувало Землю 

№ 35 від 29 серпня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 148 | Коментарі (0)

Не так давно, 15 серпня, в Україні відзначався День археолога. Звісно, були вітання та щирі побажання всім причетним до цієї професії, і тим, у кому ще й нині жевріє мрія «знайти свою Трою», усім, хто лопатою, шухлею, пензликом, щіточкою, своїми руками розкривають для нас скарби, таємниці, просто «білі плями» минулого. Мені ж пригадались цікаві факти, відкриття людей цієї професії, які дійсно вражають!

Щоправда, для цього доводиться звертатися за допомогою до представників інших професій, як суміжних, так і не суміжних.

Приміром, на допомогу археологам прийшли генетики. Метод ДНК-аналізу здатний чимало прояснити в історії заселення окремих континентів, у створенні й загибелі великих культур та цивілізацій, зокрема, в походженні сучасних європейців.

Як з’ясувалося, лише 6 процентів теперішнього населення нашої частини світу є прямими нащадками тих предків, що 45 тисяч років тому вперше потрапили сюди з Близького Сходу. Основна маса, а саме 80%, з’явилася на континенті від 30 до 20 тисяч років тому, перед останнім льодовиковим періодом. А ще 10 відсотків прижилося у Європі не пізніше, ніж 10 тисяч років тому, коли почався розвиток культурного сільського господарства. А взагалі історія людства (за дослідженнями генетиків) почалася 150 – 200 тисяч років тому з дуже незначної популяції, яка вперше виникла в Африці. Там її нащадки й жили безперервно півтори сотні тисяч літ, допоки не розбрелися по всьому світу, з Європою включно.

До речі, свою лепту у ці дослідження внесли й острозькі археологи, зокрема, Олександр Романчук, Валерій Самолюк й інші, які на околиці Нетішина свого часу знайшли цікаве давнє поховання й передали на експертизу свої знахідки спеціалістам.

Олександр ГЛАДУНЕНКО





В пам’ять про подвиг декабристів 

№ 35 від 29 серпня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 134 | Коментарі (0)

Серед багатьох топонімів (назв вулиць, провулків, площ, скверів та ін.) нашого міста є площа Декабристів (хоча заради справедливості це – швидше сквер, ніж площа, бо густо заросла деревами). Вона знаходиться на Красній гірці, звідки відкривається чудовий краєвид на Замкову гору, Нетішин. Навколо площі Декабристів знаходяться відомі об’єкти в Острозі – два найбільші загальноосвітні навчальні заклади міста ЗОШ І – ІІІ ст. № 1 та НВК «Школа І – ІІІ ст. – гімназія», редакція рекламної газети «Давай», неподалік – Музей книги та друкарства в Острозі Державного історико-культурного заповідника м. Острога, рятувальна служба та ін. 

Нині вже трохи забули про декабристів. Цікаво, що українців за походженням серед проводу революціонерів було багато. Вони йшли першими проти ненависного багатьом царату, і постріли П. Г. Каховського 14 грудня 1825 року в Петербурзі на Сенатській площі відізвалися луною і в нашому старовинному Острозі. Саме на Красній гірці, в районі теперішньої площі, піддали публічній екзекуції солдатів та офіцерів Чернігівського полку – головного осередку Південного товариства декабристів.

З літератури відомо, що під суцільний крик та свист шпіцрутенів відбувалося моральне і фізичне катування солдатів. Їх пропустили крізь стрій, а офіцерів позбавляли титулів, звань, чинів, зриваючи погони, еполети, аксельбанти. В декабристів також публічно відбирали нагороди, зброю, а над головами переломлювали шпаги. Потім офіцерам зачитували вирок і відправляли на каторжні роботи в Сибір. Скільки їх туди було відправлено, нам, на жаль, невідомо. Є лише відомості, що до того в Острозі була таємна група, з понад 20 осіб, яка мала тісні зв’язки з декабристами. Після поразки повстання всі учасники групи були засуджені.

Декабрист Кіндратій Рилєєв у своїй поемі «Наливайко» віршував (російською):

…Известно мне: погибель ждет

< ... Читати дальше



На місці пам’ятника колись була Успенська церква 

№ 35 від 29 серпня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 163 | Коментарі (0)

Одна з острозьких святинь, яка не дійшла до нашого часу, це – Успенська церква. Вона – втрачена пам’ятка християнської архітектури, що розташовувалася в старій частині нашого міста. Це яскравий зразок дерев’яного будівництва ХVІ століття.

Уперше вона згадується в акті розподілу від 1603 року володінь князя Василя-Костянтина Острозького між його синами. Є свідчення, нібито церква була знищена в часи Хмельниччини. Згодом відбудована, і так як Богоявленський собор стояв у руїнах, саме її визначили як головну православну церкву міста. Було кілька документів, що стосувалися виділення коштів на ремонт церкви на початку ХІХ століття. Вона згоріла під час загальноміської страшної триденної пожежі 1889 року, після чого не відбудовувалася. Але… але встигла «дожити» до тих часів, коли винайшли фотографію. Тому ми можемо бачити її на старих знімках. І судити про її останній вигляд.

Будівля була тризрубна в проекції, мала опасання, за винятком передньої частини притвору, і виразний силует розвинених верхів. За віссю «схід-захід» розташовувалися різновисокі об’єми основних складових дерев’яної святині. У композиції храму було втілено розвиненішу, на відміну від традиційної «восьмерик на четверику», схему «восьмерик-четверик-восьмерик», що разом з центральною і бічними банями створювала неповторну гру архітектурних форм.

Для острожан ця церква пам’ятна тим, що саме її у 1846 році відвідав Тарас Григорович Шевченко. І саме на її місці у 1963-му постав пам’ятник Кобзареві.

Олександр ВАСИЛЕНКО





Нелегкою була доля простої української жінки-педагога 

№ 35 від 29 серпня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 194 | Коментарі (0)

Шевчук Олександра Дмитрівна народилася 9 листопада 1918 року в селі Кульчини Антонінського району на Хмельниччині в простій українській селянській сім’ї. Її батьків – Катерину, яка мала шістнадцять років, та сімнадцятирічного Дмитра оженили, не питаючи їхньої згоди. В подарунок молода сім’я отримала десять соток землі і плуга. Все своє життя вони тяжко працювали. Своєю невтомною працею їхнє господарство стало зростати: придбали господарський інвентар, коней, молотарку і стали господарями-середняками. Коли зорганізувався колгосп, то односельці дружно обирають Дмитра головою колгоспу. Мій дід Дмитро, очоливши колгосп, віддає для колективного господарства власних коней, підводи, весь свій інвентар.

Майже всі селяни були задоволені, їхнє життя покращилося. Але комусь це не подобалося, тому що на голову колективного господарства написали донос про те, що він проводить антирадянську й націоналістичну пропаганду. Його мали арештувати, але друзі попередили Дмитра й він втік на Донбас.

Моя мама – Олександра – навчалася тоді в сьомому класі. Вона вчилася добре, була старостою класу, активісткою комсомольської організації, часто виступала на шкільних лінійках та комсомольських зборах. Вчителі її любили і поважали. Одного разу викликали її в учительську і сказали, що її батьки вороги народу, і Олександра повинна відмовитися від них. В іншому випадку її виключать з комсомолу. Як згадувала моя мама, вона тоді заплакала і сказала, що ніколи не відмовиться від своїх батьків. Саме в цей важкий для сім’ї час захворів мамин молодший брат Вітя, який незабаром помер. В день похорону, коли тіло брата лежало в труні, прийшли представники влади із вимогою звільнити хату. Після похорону було описано в будинку все майно. Зі спогадів моєї мами – Олександри Дмитрівни – директор школи зали ... Читати дальше




Їх імена з’являться на мапі Острога 

№ 34 від 22 серпня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 200 | Коментарі (0)

На сторінках «Замкової гори» в № 32 від 8 серпня ми вже розповідали про те, що в п’ятницю, 31 липня, відбулося засідання комісії Острозької міської ради з перейменування вулиць міста. Відповідно до прийнятих там рішень, публікуємо коротку довідку про персоналії, іменами яких планується назвати деякі вулиці нашого міста.

БОРЕ́ЦЬКИЙ Іван Матвійович, чернече ім’я Йов (1560, Бірча, Галичина – 2 березня 1631) – український церковний, політичний і освітній діяч, Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1620 – 1631 рр.), педагог, ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи, полеміст, письменник. Духовний та політичний наставник гетьмана Петра Сагайдачного (з яким 1620 р. відновив ієрархію Київської православної митрополії – православної церкви України і Білорусі в складі Константинопольського патріархату) та митрополита Петра Могили. Православний святий, канонізований Помісним Собором 2008 року Українською православною церквою – Київським патріархатом. (День пам’яті – 2 (15) березня). Найбільш вірогідною є версія про його навчання в Острозькій академії, з діячами і випускниками якої він співпрацював все своє життя. 

Гальшка Іллівна (Єлизавета, Євдокія) Острозька (19 листопада 1539 – 1582 рр.) – княгиня з роду Острозьких, трагічна особиста доля якої стала сюжетом безлічі історичних романів, драм, поем, досліджень і розвідок; меценат культури, співзасновниця (разом із дядьком Василем-Костянтином Острозьким) Острозької академії, на яку пожертвувала 6 тис. коп. литовських грошів. В 1920 – 30-ті рр. іменем Гальшки була названа сучасна вулиця Івана Федорова.

КРИ́МСЬКИЙ Агата́нгел Юхи́мович (3 (15) січня 1871 – 25 січня 1942 рр.) – український вчений (історик, мовознавець, літературознавець, сходознавець), письме ... Читати дальше




Їх імена з’являться на мапі Острога 

№ 34 від 22 серпня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 132 | Коментарі (0)

На сторінках «Замкової гори» в № 32 від 8 серпня ми вже розповідали про те, що в п’ятницю, 31 липня, відбулося засідання комісії Острозької міської ради з перейменування вулиць міста. Відповідно до прийнятих там рішень, публікуємо коротку довідку про персоналії, іменами яких планується назвати деякі вулиці нашого міста.

БОРЕ́ЦЬКИЙ Іван Матвійович, чернече ім’я Йов (1560, Бірча, Галичина – 2 березня 1631) – український церковний, політичний і освітній діяч, Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1620 – 1631 рр.), педагог, ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи, полеміст, письменник. Духовний та політичний наставник гетьмана Петра Сагайдачного (з яким 1620 р. відновив ієрархію Київської православної митрополії – православної церкви України і Білорусі в складі Константинопольського патріархату) та митрополита Петра Могили. Православний святий, канонізований Помісним Собором 2008 року Українською православною церквою – Київським патріархатом. (День пам’яті – 2 (15) березня). Найбільш вірогідною є версія про його навчання в Острозькій академії, з діячами і випускниками якої він співпрацював все своє життя. 

Гальшка Іллівна (Єлизавета, Євдокія) Острозька (19 листопада 1539 – 1582 рр.) – княгиня з роду Острозьких, трагічна особиста доля якої стала сюжетом безлічі історичних романів, драм, поем, досліджень і розвідок; меценат культури, співзасновниця (разом із дядьком Василем-Костянтином Острозьким) Острозької академії, на яку пожертвувала 6 тис. коп. литовських грошів. В 1920 – 30-ті рр. іменем Гальшки була названа сучасна вулиця Івана Федорова.

КРИ́МСЬКИЙ Агата́нгел Юхи́мович (3 (15) січня 1871 – 25 січня 1942 рр.) – український вчений (історик, мовознавець, літературознавець, сходознавець), письме ... Читати дальше




Як КОЗАКи Відень розмалювали 

№ 33 від 15 серпня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 206 | Коментарі (0)

У молодості, особливо в студентські роки, мабуть кожен другий хоче побільше подорожувати та відкривати для себе світ. І це не дивно, адже молоді люди прекрасно розуміють, що далі, з дорослішанням, коли з’явиться постійна робота і сім’я, часу на подорожі буде залишатися все менше. Отож, іноді треба відкинути усі страхи й побоювання щодо закордонного життя та спробувати вирватись в іноземний світ. Так, принаймні мені здається, вчинила уродженка Верхова нашого району, студентка 4 курсу Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Катерина Козак. Дівчина разом із одногрупницею з Хмельниччини Вікторією Крисько подала заявку до організації  «СВІТ-Україна» на участь в міжнародному волонтерському таборі, і вже за кілька днів дізналась, що поїде до Відня.  ... Читати дальше




Як КОЗАКи Відень розмалювали 

№ 33 від 15 серпня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 181 | Коментарі (0)

У молодості, особливо в студентські роки, мабуть кожен другий хоче побільше подорожувати та відкривати для себе світ. І це не дивно, адже молоді люди прекрасно розуміють, що далі, з дорослішанням, коли з’явиться постійна робота і сім’я, часу на подорожі буде залишатися все менше. Отож, іноді треба відкинути усі страхи й побоювання щодо закордонного життя та спробувати вирватись в іноземний світ. Так, принаймні мені здається, вчинила уродженка Верхова нашого району, студентка 4 курсу Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Катерина Козак. Дівчина разом із одногрупницею з Хмельниччини Вікторією Крисько подала заявку до організації  «СВІТ-Україна» на участь в міжнародному волонтерському таборі, і вже за кілька днів дізналась, що поїде до Відня.  ... Читати дальше




А міг бути ще й Сіянецький чи Мощаницький район 

№ 30 від 25 липня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 166 | Коментарі (0)

Неефективність управлінської політики стала головною причиною непропорційного розвитку району. Прибулі комуністи не знали всіх особливостей регіону, його господарства, потреб суспільства та їх звичаїв. Саме це, на мою думку, стало головною причиною спроби реалізувати у 1946 році проект розділення району на дві частини: власне Острозького та Сіянецького. Та через певні причини, нові обставини, зробити це не вдалося. Проте партійне керівництво Острожчини від ідеї поділу району не відмовилося, про що свідчать виявлені в Державному архіві Рівненської області (ДАРО) документи. Наступних матеріалів по цій справі не вдалося віднайти, проте припускаємо, що таке клопотання не було ухвалене навіть на обласному рівні, і Острозький район, як адміністративна одиниця, й надалі існував у майже сучасному територіальному складі.  ... Читати дальше




Фотозагадка 

№ 30 від 25 липня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 143 | Коментарі (0)

Як свідчить напис на звороті цієї фотографії, зроблена вона у 1957 році рукою знаного острозького музейника, історика, етнографа, автора кількох історико-краєзнавчих праць про наше місто Григорія Романовича Равчука. Цей напис виявлено у земляному підземному ході, що проходив неподалік Луцької башти (навпроти сучасної будівлі перукарні «Софія»). Тоді його «розшифрувати» не вдалося. Сподіваємося, що сучасне, більш «озброєне» покоління дослідників, розгадає цю загадку.





Американське літо в «Корчагінці» 

№ 29 від 18 липня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 175 | Коментарі (0)

Мабуть, у кожного, однією із мрій є – якщо не побувати за кордоном, то хоча б стати ближчим до зарубіжного життя, більше дізнатись про нього, а також про культуру, мову, історію тощо. Тепер така нагода є у всіх, хто з 11 по 25 липня відпочиває в Острозькому дитячому санаторно-оздоровчому таборі «Корчагінець», бо на цей період туди приїхали гості зі Сполучених Штатів Америки. Упродовж двох тижнів американські волонтери з Техасу, Колорадо та Південної Кароліни навчатимуть дітей «Корчагінця» духовно-моральних цінностей, проводитимуть різні тренінги, цікаві ігри, розповідатимуть про християнські традиції та про життя за океаном. А ще це чудова можливість для дітей поглибити свої знання з англійської мови.  ... Читати дальше




Пам’ять про війну збереглася на все життя 

№ 25 від 20 червня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 158 | Коментарі (0)

Сімдесят чотири роки тому, 22 червня, на територію СРСР прийшла війна. Німецькі загарбники вдерлися на територію України та інших республік. В пам’ять про той жахливий час з’явився у нашому календарі День скорботи й вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Вже дуже мало залишилось ветеранів тієї війни. Добре пам’ятають ті страшні події діти війни. Одного з острожан, я попросив розповісти про ті страшні червневі та липневі дні 74-річної давності.  ... Читати дальше




Присвячувалась пам'яті колеги 

№ 25 від 20 червня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 162 | Коментарі (0)

У четвер, 11 червня, в Музеї книги та друкарства Державного історико-культурного заповідника м. Острога відбувалася ХІІ наукова конференція «Острозькі краєзнавчі читання» (до речі, вперше в стінах цього закладу). Цього року вона була присвячена пам’яті острозького краєзнавця, археолога і етнографа Олександра Романчука (1949 – 2014 рр.).  ... Читати дальше




Садиба, в якій оселилась історія 

№ 23 від 5 червня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 201 | Коментарі (0)

Про те, що у головного редактора волинської газети «Віче-Інформ» Василя Простопчука незвичайне захоплення, чув раніше. Під час відвідин Луцька випала нагода з ним познайомитись.  ... Читати дальше




День Острога – як це було раніше 

№ 23 від 5 червня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 260 | Коментарі (0)

Людська пам’ять має таку властивість, що з часом призабувається навіть дуже важливе в особистому чи громадському житті, не кажучи вже про менш значуще. Коли я спитав кількох людей, як проходило святкування 900-річчя Острога, то вони просто знизували плечима, згадуючи один чи два заходи, а то й взагалі затруднялись щось сказати. Тож напередодні чергового дня народження нашого міста (точніше першої писемної згадки про нього), гортаючи пожовклі сторінки нашої газети, я спробую пригадати, як святкувало наше місто на початку цього століття.  ... Читати дальше




Пригоди козацького міфу 

№ 21 від 23 травня 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 207 | Коментарі (0)

У передмові до двохтомника «Історія українського козацтва», який був виданий під егідою Національної академії наук України і якого можна вважати вершиною «козакознавства», читаємо наступне: «Козацтво й Україна, козацтво і український народ… Ці поняття здавна перебували в одному асоціативному ряду. Адже через історію козацтва, по суті, переломлювалася ціла епоха в минулому України та її народу» (Історія українського козацтва: Нариси: у 2 т. – 2-е вид. – К., 2011. – Т. 1. – С. 5).  ... Читати дальше




Своє минуле знай і про майбутнє дбай 

№ 6 від 7 лютого 2015 р.  Рубрика: Історія, краєзнавство і туризм | Переглядів: 185 | Коментарі (0)

Острозька земля прекрасна сьогоденням і славна минулим, де переплелися радість і журба, велич перемог і гіркота поразок. Це земля, по якій ми робили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча нам понад усе на світі. Вона єдина, де ми почуваємо себе вдома затишно і привітно. І де б людина не жила потім, а зі своїм краєм вона пов’язана  невидимою ниточкою, яка не відпускає від себе, живить душу рідним теплом і дає наснагу.  ... Читати дальше