Середа

20.02.2019

10:02

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Як все починалося
Всеволод Костянтинович Ковальчук – перший редактор, засновник газети «Замкова гора». Напередодні професійного свята та іменин нашого тижневика ми зустрілись. Вашій увазі пропонуємо спогади «тата» про створення нашого видання, його перших працівників, адже ці події уже увійшли в історію.   

– Всеволоде Костянтиновичу, у кого і як виникла ідея заснувати газету?

– Така думка з’явилась у тодішнього міського голови, народного депутата України першого скликання, професійного журналіста та літератора Валерія Гаязовича Баталова. Він відомий як автор низки книг, драматург, лауреат багатьох літературних премій. Одразу ж після обрання його міським головою, ми зустрілись, щоб обговорити питання щодо створення газети. До цього виходив вісник міської ради формату А4 «Місто». Тоді й вирішили видавати офіційно зареєстровану повноформатну газету.

– Як виникла назва?

– Ми всі були в пошуку чогось хорошого та оригінального для свого дітища. Я обдзвонював колег та знайомих, питав їхню думку. Насправді, варіантів було безліч, всіх і не пригадаєш. Думали назвати «Вісником Острожчини», «Острозькою правдою» та ін. Автором назви «Замкова гора» став наш колега з міста Нетішина Олександр Шустерук. Тоді вже цю назву «благословили» міська рада та колектив редакції. Навіть не здається, що з того часу вже минуло 15 років! Ніби вчора зібрались у кабінеті міського голови, визначали пріоритети видання

– Розкажіть про становлення газети. Про що писали спочатку?

– З самого початку це була газета про місто. Ми зареєстрували її як громадсько-політичне видання. Певна частина тиражу реалізовувалась у селах. Зараз цей відсоток значно зменшився. Становлення газети було нелегким. Нам виділили приміщення колишньої їдальні дитячого садка. Чимало зусиль було докладено для того, щоб зробити капітальний ремонт. Якщо говорити про фінансування, то з ним були великі проблеми. Я, як член виконавчого комітету міської ради, не міг вимагати повного фінансування видання, передбаченого угодою. Працівники бюджетної сфери не одержували зарплати по півроку. Але варто зазначити, що незважаючи на це, міська рада намагалась виділяти нам крихти, які «тримали на плаву». Добре, що влада розуміла що таке газета, яке значення вона має для міста, знала смак журналістського хліба. Хочу відмітити також те, що на період виборів «Замкова гора» не надавала переваг жодному з кандидатів, всі могли друкуватись на однакових засадах. Якщо інші газети схилялись до одної чи іншої партії, то наша намагалась бути справедливою та неупередженою. Ми не продавались. З кожним місяцем газета набирала популярності. Перший тираж газети був 2000 примірників, вищий ніж нині.

– А яким був перший колектив газети?

– Серед тих, хто першим прийшов до редакції, був нині покійний Всеволод Горопаха. Він колишній редактор Острозької газети «Життя і Слово», на той час «Зорі комунізму». Колектив складали такі чудові, енергійні та завзяті персони як Степан Ткачук, Світлана Хомич, Неля Хведась, Віталій Герасимчук. У кожного потім по-різному склалась доля. Хтось пішов на пенсію, хтось кинув журналістику. Тому у колектив вливались нові люди. Це і відомий поет Олесь Ундір, і краєзнавець Олександр Гладуненко, і теперішній виконуючий обов’язки редактора Іван Глушман. Згідно штатного розпису в нас було 7 співробітників. Нас з Баталовим вчили, що в газеті має бути багато авторів – справа в тому, що ми були одногрупниками на факультеті журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка. Він, будучи міським головою, дописував в газету, здебільшого публіцистику. Краєзнавство, історія були темами Олександра Гладуненка. Я приділяв більше уваги економічному розвитку міста. Обов’язково випускали телевізійну програму, яку нам надсилало факсом одне обласне видання. Про культуру здебільшого писав Степан Ткачук. Він не лише гарно писав, а й робив чудові фото.

– В редакції був фотоапарат? Та й взагалі, яка була ситуація з технічним забезпеченням?

– Ні, цифрового фотоапарата спочатку не було. Тому газета була без оперативних фото. Перший диктофон для редакції подарував тодішній голова обласної ради Роман Василишин. Спочатку газета набиралась і версталася в гостях у «Нетішинського вісника». Колеги поставились до нас дуже добре, за це їм велика дяка і шана. Друкували газету з плівок у Здолбунівській друкарні. Їх потрібно було возити туди, потім звідти забирати газету. Благо, що у мене був власний автомобіль, цим займався я. Комп’ютери теж з’явились не одразу, і вони не були такими сучасними, зручними, як нині.

– Що найцікавішого можете пригадати з початку заснування газети?

– У всіх був один головний біль – де дістати гроші на випуск газети. Місяцями не виплачувалась зарплата. Один наш працівник навіть подав у суд на редакцію, через те, що на 4 місяці йому заборгували зарплату – такий борг був у всіх співробітників. Звісно, суд став на його сторону. Нам зателефонували з виконавчої служби і попередили: якщо ми не розрахуємось з цією людиною упродовж 10 днів, нам заблокують всі рахунки. Це б означало смерть газети, адже у нас цих коштів не було. Ми попросили їх у міської влади. Валерій Баталов знайшов ті кілька сотень, перерахував нам, а ми віддали їх цьому товаришу. Цей випадок можна і до курйозних віднести – щоб забрати свою зарплату довелось іти в суд. Хоча це сумно.

– Вам подобається «Замкова гора» нині?

– Як ветеран газетної справи, можу сказати, що наше видання набирає обертів. Воно росте, розвивається, стає цікавішим, ближчим до людей. Єдине, що я б змінив – це додав авторів, бо їх зараз дуже мало. Добре, коли пишуть і не журналісти, а самі педагоги про своїх дітей, просто жителі міста. Журналісти в редакції спрямовують думку в необхідне русло. Але це будуть матеріали від самих людей. Зараз в Острозі майже нема промисловості, звідси – поменшало тем для матеріалів. Але журналісти справляються добре. Газета мені подобається, особливо це стосується останніх її номерів.

Користуючись нагодою, хочу щиро привітати сьогоднішній невеликий колектив газети «Замкова гора» із професійним святом і 15-річчям видання. Бажаю всім міцного здоров’я, дальших творчих злетів, благополуччя у сім’ях. Сподіваюсь на те, що з кожним днем газета знаходитиме все більше своїх прихильників, а отже, зростатиме її тираж, збільшиться кількість реклами, тижневик стане економічно міцнішим, приноситиме більше користі острожанам, для яких ми працювали і працює сьогоднішній колектив.­

Розмову записала Людмила ПАНАСЮК
№22 від 1 червня 2013 р. Категория: Історія, краєзнавство і туризм | Просмотров: 477 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]