Четвер

21.02.2019

08:57

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Його світла мрія мусить збутись
Ось уже два місяці ми час від часу публікуємо оголошення про збір коштів на лікування Петрика Коваля із с. Межиріч. Точний діагноз став відомий не одразу: до останнього батьки сподівались, що пухлина в мозку доброякісна, що обійде біда сім’ю стороною. Та, на жаль, підтвердилось те, про що й думати боялись. Історія боротьби Ковалів з хворобою Петрика далі.  

– Все почалось з того, що сину важко давалось навчання, – розповідає тато Богдан. – У нього була погана пам’ять. Я спочатку навіть сердився, адже сам вчитись любив. Потім почав падати зір на одне очко. Ми його лікували, результатів не було. Забив тривогу, коли хворе очко почало збільшуватись, наче випирати. Зрозуміли, що окуліст тут не допоможе і поїхали до інших лікарів. Порадили зробити томографію мозку. Це був серпень, лікарі пороз’їжджались по відпустках, лише за четвертим разом вдалось зробити томографію, і то завдяки друзям та в діагностичному центрі. Побачене шокувало – в мозку сина була величезна чорна пляма.

У хлопчика в голові виявили пухлину. Тому батьків одразу направили до Київського інституту нейрохірургії. Зібравши необхідні документи та направлення, Ковалі вирушили в столицю рятувати сина. Коли пройшли необхідні додаткові обстеження, почалась підготовка до операції. Отець Богдан (тато Петрика – настоятель греко-католицької церкви) каже, що на операцію син йшов усміхнений і з надією на краще – попри тяжкий діагноз, йому нічого не боліло, проблеми були лише з пам’яттю та зором на праве око. Втім, мало хорошого було у тому, що говорили лікарі: ризик операції становив 90(!) %. 3 вересня була проведена складна операція, тривалістю 5 годин. З його тендітної дитячої голівки вирізали 10 см пухлини (на величину гусячого яйця!) та відправили її на діагностування. Провівши необхідні дослідження, лікарі підтвердили найстрашніші побоювання батьків – злоякісне утворення, як вирок прозвучав діагноз – нейроекдотермальна пухлина (рак). Частинку її видаляти побоялись: фактично вона обросла сонну артерію на скроні дитини. Операція була складною, три дні після неї хлопчик пролежав у комі. На четвертий день поворушив пальчиками. Але, на жаль, лише однієї руки – правий бік хлопчика паралізувало… Далі – складний процес відновлення та реабілітації і страшні болі від величезної рани в голові. Щоб їх заспокоїти, Петрику кололи морфій, батьки чергували біля його ліжка по годинах…

– Фактично, усі операції такого типу в Україні безкоштовні. Але ми робили платну. Уявляєте, яка може бути якість цих безкоштовних операції, коли їх роблять три на день! Нейрохірургія – це ж найскладніша галузь медицини, тут потрібна максимальна концентрація та напруження! Хоча й зараз немає впевненості, що все зроблено справді якнайкраще – є лише надія. Зараз син лікується у Рівненській онкогематології. Він проходить хіміотерапію та опромінення. Та й тут свої складнощі: лікування побудоване так, що уражаються і хворі клітини, і здорові. Буває, що після кількох днів «хімії» у Петрика пропадає пам’ять. Бувало, він не пам’ятав ні братиків, ні хто він, ні звідки. Тоді лікування на кілька днів припиняють. І так знову. Тиждень тому син почав вставати. Ніжкою, яку він не відчуває, навчився користуватись як протезом: опирається на неї та переставляє здорову ніжку. До речі, терапія дає результати: Петрик вже відчуває ногу нижче коліна. Складніша ситуація з рукою: лікарі сумніваються в тому, що вона буде рухатись. Але головне зараз – боротися за його життя. Ми молимось, щоб пухлина, яка лишилась, не прогресувала. Бо тоді загрожує ще одна операція…

Отець Богдан мало говорив про муки, які пережила сім’я. Адже найбільше горе – бачити як хворіє твоя дитина і не знати чим допомогти, чи житиме вона завтра, чи її не буде. Повертатись до тями допомагали ще троє діток – точніше, розуміння того, що їм потрібна батьківська турбота та любов. Особливої уваги також вимагала донечка – адже їй всього 6 місяців!

– Постійно допомагають рідні та друзі. А всі гроші, які йшли на операцію та лікування синочка в післяопераційний період, зібрали благодійники. Вже коли ми їхали в Київ на обстеження, було зібрано 20 000 гривень, і ми могли заплатити за все, що потрібно. Пані Ольга, працівник райдержадміністрації, наша односельчанка, власноруч розмістила містом скринь для збору коштів. Допомагали влада, підприємці, мешканці району і міста. Боюсь, аби когось не забути – ми вдячні кожному, хто підтримав і продовжує підтримувати нас в складну хвилину чи то грошима, чи порадою й добрим словом, чи молитвою. Якби не добрі люди – сина б не вдалося врятувати.

Петрику всього вісім років, а на його долю випали такі випробування. Попри те, що лікарі досі не можуть сказати нічого, що б заспокоїло батьків, вони не перестають сподіватись і молитись. І сам хлопчик вірить і чекає на своє одужання. В майбутньому він хоче стати священиком, як і тато. Його світла мрія мусить здійснитись. Для цього йому все ще потрібна ваша допомога: і молитовна, і фінансова. Нагадуємо реквізити для допомоги: ПриватБанк, номер рахунку 29244825509100, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, на лікування сина. Коваль Богдан Богданович. Номер картки 6762462052717797, тел. батька – 096-404-15-89.



№48 від 30 листопада 2013 р. Категория: Медицина і здоров'я | Просмотров: 318 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]