“Хотілося, щоб цей день запам’ятався” | |
![]() Дмитро за спеціальністю слюсар, працює на приватній фірмі. А ще він кінолог – любить собак і тренує їх. Аліна працювала художником у приватного підприємця Сергія Зарічного. – Ми познайомились на дні народження мого товариша, – згадує молода жінка. – Зустрічалися два роки, вирішили одружитися. Чому саме у цей день? Хотілося, щоб цей день запам’ятався. Це по-перше. А по-друге, у мене тато Валентин, бабуся Валентина, в сім’ї чоловіка теж є Валентини. У минулому році 14 лютого було понеділком, тому наша реєстрація шлюбу не була урочистою. Ми розписалися, посиділи в кафе. А через тиждень, 20 лютого було вінчання і весілля. Сьогодні молода сім’я живе з батьками дружини, зробили там ремонт. Але найбільше мріють про своє, окреме житло. Можливо, розпочнуть будуватися. А ще в планах – придбання машини. Адже сьогодні це зручність, необхідність якої особливо відчувалася, коли хворів малюк. Аліна розповідає, що в сім’ї вже склалися свої традиції: подарунки чоловіку дружина робить сама, бо знає, що йому потрібно і підійде. А собі вона вибирає подарунки сама – Дмитро їх спонсорує. Аліні нині 19 років, Дмитру – 24. За її словами, головою в сім’ї є чоловік. Та інколи і їй доводиться цю місію брати на себе. Рік спільного життя – це зовсім мало, і все у молодої сім’ї ще попереду. Тож нехай їх оберігає Святий Валентин, а мрія – збудеться! Олена ТОЛОЧИК | |
|
Всего комментариев: 0 | |