Субота

16.02.2019

06:16

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Коли фонд соціального страхування може не оплачувати лікарняний

Відомо, що оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця. Починаючи з шостого дня, виплату допомоги внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі – Фонд). Допомога виплачується за весь період до одужання або встановлення інвалідності медико-соціальною експертною комісією.  

Законодавство України гарантує кожному працюючому громадянину право на матеріальне забезпечення у разі хвороби або втрати працездатності. Однак у деяких випадках Фонд має право цілком законно відмовити в оплаті лікарняного листка. Коли і чому працівники Фонду можуть це зробити, розглянемо далі.

Відмова в оплаті можлива у разі, коли особа, яка звернулась за допомогою, не є застрахованою.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (надалі – Закон ) право на матеріальне забезпечення у разі тимчасової втрати працездатності мають лише застраховані особи.

Загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності відповідно до ст. 6 Закону підлягають:

1. Особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та інших органах;

2. Члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду відповідно до чинного законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Фізичні особи-підприємці, а також самозайняті особи (ті, що займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності) не підлягають обов’язковому соціальному страхуванню на випадок тимчасової втрати працездатності, але можуть брати участь у ньому на добровільних засадах. Тож право на оплату тимчасової непрацездатності за рахунок Фонду вони мають лише за умови сплати страхових внесків.

Тобто, якщо працівник офіційно не працевлаштований і не сплачує визначені законодавством страхові внески, то отримати кошти від Фонду як компенсацію втраченого заробітку він не може.

Відмова також можлива, якщо у втраті працездатності винна сама застрахована особа.

Ст. 36 Закону встановлює підстави для відмови в наданні допомоги з тимчасової непрацездатності. Її не надають:

1. У разі одержання застрахованою особою травми або захворювання при вчиненні нею злочину;

2. У разі навмисного завдання шкоди своєму здоров’ю з метою ухиляння від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

3. Під час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4. Під час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5. У разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’я­ніння або дій, пов’язаних з таким сп’я­нінням;

6. За період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Крім того, якщо хворий порушує режим, встановлений лікарем, чи не з’являється без поважних причин у призначений термін на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) або медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), він втрачає право на допомогу з тимчасової непрацездатності з дня допущення порушення на строк, встановлений рішенням комісії із соціального страхування, що призначає допомогу з тимчасової непрацездатності.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи в період вирішення суперечки про незаконність її звільнення з роботи, допомогу з тимчасової непрацездатності надають за умови відновлення застрахованої особи на роботі з дня ухвалення рішення відповідним органом.

Додаткову інформацію та необхідні довідки ви можете отримати, звернувшись безпосередньо до дирекції за адресою: м. Здолбунів, вул. М. Грушевського, 25, оф. 300, або за телефонами: 2-55-56, 2-24-55, 2-55-38 (директор).

Сергій ГРИДІН, директор Здолбунівської міжрайонної виконавчої дирекції ФССзТВП

№14 від 29 березня 2014 р. Категория: Пенсії, соціальний захист і охорона праці | Просмотров: 313 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]