П'ятниця

22.02.2019

13:36

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА «ЗОЛОТЕ ПЕРО»

Творчі злети юних поетів

Кажуть, для того, щоб навчитися писати, не завжди потрібно шукати вчителів, достатньо природного обдарування, так би мовити, Божої іскри. Однак, дуже часто, аби віднайти ту іскру, роздмухати її у жарке полум’я, потрібен саме мудрий наставник. З досвіду і знань справді мудрим учителем для майбутніх словотворців із Вельбівненської школи став Анатолій Криловець, який, ось уже четвертий місяць, керує у школі гуртком із літературної творчості. 

Анатолій Криловець – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури, ініціатор відкриття спеціальностей «Українська мова та література» і «Літературна творчість» в Національному університеті «Острозька академія», член Національної спілки письменників України, автор восьми поетичних книг.

Гурток літературної творчості при Вельбівненській школі діє з жовтня минулого року. До нього належить 18 учасників – учнів школи, які мають хист до творчості, пробують себе у поезії й прозі. Анатолій Олександрович розробив спеціальну програму для своїх вихованців, розраховану на два роки навчання. Заняття відбуваються у середу і п’ятницю після уроків. Кожний такий урок складається з теоретичної та практичної частин. Як розповіли мені гуртківці, найбільше вони полюбляють другу частину заняття, оскільки там можна «дати волю творчості».

– Особливо діткам цікаве буриме (римовані закінчення), – розповідає Анатолій Олександрович. – Я даю їм готові рими, на які вони створюють вірші. Завдяки такій літературній грі можна відразу побачити їхню майстерність, в кого «шкутильгає» ритм. Я намагаюсь навчити їх слухати музику слова, відчувати мелодію рядка.

Найбільш активними студійцями, які вже встигли стати друзями для наставника, є учні 7 класу Сергій Приймак та Роман Муштук (на фото). За словами пана Анатолія, Сергієві більше вдаються вірші, а Романові – проза. І хоч хлопці ще тільки початківці, вони вже встигли зачитати свої вірші перед учасниками літературного об’єднання ім. І. Маєвського на останньому із засідань, де їхні твори були схвально сприйняті й позитивно оцінені.

Отож, пропонуємо вашій увазі перші творчі здобутки юних гуртківців.

Євгенія ПОЛІЩУК


Ми єдині

У своїх ми помислах єдині.

Все віддам тобі я без жалю.

Мир нехай настане в Україні.

Батьківщину я свою люблю.

 

У святому гніві ми єдині.

Зайди пруть на наші спориші.

Ми йдемо у бій за Україну

І стискаєм міцно «калаші».

Сергій ПРИЙМАК, учень 7 класу

 

Ми йдемо в атаку

Це мій рідний край солов’їний.

Я живу і буду тут жити.

Не важливо: чи спека, чи іній, –

А мені тебе вік любити!

 

Квітнуть в полі червоні маки,

Зеленіють степи в далині.

Ми за тебе йдемо в атаку,

За майбутні щасливі дні.

Роман МУШТУК, учень 7 класу

 

Вітчизна

Чому життя таке складне?

Чому в нас радість не ведеться?

В країні, де усе в нас є,

Сьогодні важко нам живеться.

 

Де на закон чиновники плюють,

На люд простий, на землю рідну,

На край коханий, дорогий,

На тебе, матінко Вітчизна.

 

За 20 років крали все,

Що зберігалося віками.

Лишилась ти, земля моя,

Кругом обвита ворогами.

 

Свята країно, ти – в війні,

В біді весь схід, що був нам близький.

Тепер він став немов чужий…

І ворог наш підступний, низький.

 

Однак не лишимо в біді

Країну нашу, край мій рідний.

Усіх здолаємо ми ворогів.

Слава героям і Вітчизні!

Олексій БІЛОУС, м. Острог

 

Люблю Острог,

Це місто моє рідне,

Неначе сонце воно світле.

Тут народились мама й тато,

Любити вчили наче свято

Маленькі вулички і тихі,

Зеленим морем оповиті.

Тут люди дуже працьовиті,

Мов бджоли у вишневім цвіті.

Є в нас Татарська й Кругла вежі,

Історики за ними стежать.

Князів Острозьких замок-музей,

Три школи, академія, ліцей…

Чарівне місто – рідний дім,

Вклонімось Богу всі, хто живе в нім.

 

Сонце

Маленький промінь сонцесвіту

пробуджує щоранку нас.

І прокидаються веселі діти,

бо їх чекає школа й клас.

Надворі світло і красиво,

сіяє сонечко згори,

розвеселяє ніжно діток,

і квіти, і поля, й луги.

О сонце, ясне, дивовижне,

даруй нам радість і тепло,

промінчиками чарівними

кожне життя зігріте щоб було!

Марія БЕРНАЦЬКА, учениця Острозької ЗОШ №1

 

Син України

Присвячено В’ячеславу Чорноволу

Репресії, арешти і погрози

Могутній дух зламати не могли.

Над ним стояли безкінечні грози,

Та він щоразу виринав з імли.

Хоч як уста йому не затуляли,

З душі летіли стріли правди слів.

Він все життя боровсь за Україну,

Вожак національний – Чорновіл!

І якби наша ненька не страждала,

Та ж дух борця у кожному бринить.

Славетна всім нам спадщина дісталась,

І з нею Україна буде жить!

Ганна ПРОКОПЧУК, м.Острог

 

Календар

Знайте люди, що життя – це Божий дар!

Він слугує, як настінний календар.

Народились Ви і в мами на руках…

В хаті в Вас календарів по самий Дах!

 

А коли Вас повели у дитсадок,

Обірвався вже з календаря один листок!

Коли ж в школі ви вже стали юнаком –

Як метелиця, летять листки з листком!

 

А коли Ви вже дорослий, сім’янин –

Полетів листків десяток не один!

У сім’ї Вам буде тисяча проблем,

Не займатись Вам тоді з календарем!

 

Коли ж буде за онуків в серці щем,

Календар у Вас посиплеться дощем.

За хворобами пливуть важкі роки…

Помічаєш прорахунки й помилки.

 

Якщо хочете собі спокою й тепла –

Не бажайте людям прикрощів і зла!

Скільки ж часу Ви потратили дарма?

Треба б жити… Та листків уже нема…


Змолоду цінуймо Божий дар –

Не витрачаймо задаремно календар!

 

Новорічне

Мій народе! Ми здобули волю в муках,

Нам по вінця дано горя і туги!

Україна бере волю в свої руки –

Рік минулий був нам дуже дорогий!

Люди добрі! Зупиніться на хвилину!

Поверніть козацьку славу з небуття.

Перед вами рве кайдани Україна,

Здобуває собі Долю для життя!

Свою землю нам завжди любити треба,

Наші предки тут загинули в борні.

Україна їм схиляє синє небо

І колосся жовте в полі до землі.

Ми прийдемо в парк Шевченка в цю годину,

Принесем Тарасу свій козацький звіт.

Заспіваєм «Ще не вмерла Україна»,

І продекламуєм «Заповіт».

Перед Богом ми схиляємо коліна…

І від серця скажуть люди Острога:

З Новим роком, наша Вільна Україно!

З Новим щастям, наша ненько дорога!

Віктор СОКІЛ, м. Острог
 

Сторінку підготувала Євгенія ПОЛІЩУК

№ 4 від 24 січня 2015 р. Категория: Літературна творчість, книги | Просмотров: 309 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]