Понеділок

18.02.2019

09:52

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Майже півстоліття на будовах

Професія будівельника одна з найдревніших в історії та найбільш рентабельних в сучасному суспільстві. Ми звикли вважати, що це – суто чоловіча справа, бо вимагає вона великої фізичної сили, однак, наші українські жінки потроху і її опановують. Зрештою, всі ми свого роду будівельники: будуємо своє життя, стосунки з близькими нам людьми, плани на майбутнє тощо. 

Тетяна Сапсальова – торговець за фахом, а в житті муляр-штукатур з 40-річним досвідом, розповідає про свою роботу, як про звичайну справу, наче і немає тут нічого дивного, що вона – жінка – майже півстоліття пропрацювала на будівництві. Сувора, «залізна леді», на перший погляд, згодом зізнається, що з дитинства мріяла стати… вчителькою, аби працювати з дітьми.

– Хіба я колись думала про цю «стройку»? Та я і не знала, що воно таке. Але так обернулось життя, що довелося, – розповідає Тетяна Володимирівна.­

Народилась і виросла жінка в селі Кутянка нашого району, там же й закінчила десятирічну школу. Планувала стати вчителем, однак в той час захворіла мама, а Тетяна була найстаршою в багатодітній сім’ї, мусила допомагати. Тому дівчина вступила в кооперативний коледж на торгівельну справу. Після закінчення працювала в Могилянівському сільпо, потім на пивзаводі завскладом. Однак, як зізнається жінка, торгівля їй «не пішла». А згодом Тетяна вийшла заміж, народила дочку.

– Треба було десь жити, в селі в мами лишилось четверо дітей, – каже Тетяна Володимирівна. – Почали будувати шинно-ремонтний завод в Острозі, обіцяли, що буде квартира, і я пішла туди. Написала заяву на лаборанта-контролера. Мені повідомили, що треба буде їхати на навчання до столиці, а в мене була мала дитина, тому пішла різноробочою. Коли завод будувався, усі різноробочі також допомагали на будівництві. Я дивилася, що дівчата будують, і вирішила перевестись в бригаду мулярів-штукатурів. І з тих пір працювала будівельником.

Тетяні не було і тридцяти, коли взяла до рук будівельні інструменти. Після завершення будівництва шинно-ремонтного заводу перейшла працювати у Здолбунівське ПМК-63. В її бригаді були лише жінки, в тому числі жительки нашого міста та району. Роботи було багато, будували будинки і в Здолбунові, і в Рівному, і в інших містах області. У не легкі дев’яності роки ПМК-63 закрилось. І Тетяна прийшла в Острозьке ТзОВ «Будівельні послуги», ставши учасницею творення історії Острожчини. Як розповідає жінка, чимало будинків, які сьогодні прикрашають місто та район, побудовані та реставровані ТзОВ «Будівельні послуги». Це і військовий ліцей, і сучасне приміщення податкової інспекції, і пологовий будинок, школи та садочки в Мощаниці, Сіянцях, Стадниках, Розважі. Крім того, Тетяна була учасницею будівництва Еко-маркету, готелю «Вілія», магазину «Спорттовари», і навіть реконструкції музею Островського в селі Вілія.

– Робота хоч була і тяжка, і брудна, але завжди в русі, між людьми, багато їздила – нові населені пункти, нові враження. Найважче – будувати взимку. А коли треба було здавати об’єкт, або не встигали, то доводилось працювати і в вихідні, і в свята. Однак, я не шкодую, що мені випав такий професійний шлях, бо і квартиру отримала за свою роботу, і чимало будинків разом з бригадами звели у місті, – розповідає жінка.

Сьогодні Тетяна Володимирівна на заслуженому відпочинку, ростить онуків, однак, як зізнається, коли знайомі просять щось підбілити, підмурувати, завжди погоджується, бо попри все любить свою роботу. Отож, напередодні професійного свята вітаємо Тетяну Сапсальову та усіх будівельників Острожчини з їхнім святом, бажаємо міцного здоров’я, родинного затишку, миру й усіх гараздів!

Євгенія ПОЛІЩУК

№ 32 від 8 серпня 2015 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 265 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]