П'ятниця

22.02.2019

13:11

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Меценат-українофіл Григорій Галаган

У с. Сокиринці (землі історичного Прилуцького козацького полку, нині Чернігівська область) 15 серпня 1819 р. народився Григорій Павлович Галаган – громадський діяч, українофіл і меценат (помер там же 25 вересня 1888 р.). Йому судилося бути останнім представником старшинсько-шляхетського роду на Лівобережній Україні, основоположником влади і багатств якого став сумної пам’яті Гнат Галаган. Він очолював компанійський (вільнонайманий) козацький полк на службі гетьману Івану Мазепі, але перейшов на бік Петра І і допоміг царським військам здобути та зруйнувати Запорозьку Січ, а полонених козаків садив на палі і на плотах відправляв вниз по Дніпру. Винагородою йому від кривавого монарха стали великі маєтності і посада прилуцького полковника, яку пізніше успадковували його син і внук.

Тарас Шевченко називав полковника Гната «поганим», але з його нащадком був добрим знайомим і підтримував особисте листування. Таку прихильність генія нашого народу Григорій Павлович виправдовував всім своїм життям. Він займався справами допомоги постраждалому від неврожаїв селянству, поліпшенням умов його побуту і праці, а в 1850-х рр. виступив як активний прихильник повного скасування кріпацтва, взявши діяльну участь у підготовці і проведенні в життя «Великої реформи» на Лівобережжі. Пізніше він працював над розбудовою земського самоуправління, освіти, вів велику меценатську діяльність. Від верховної влади отримав призначення членом Державної Ради – вищого законодорадчого органу Російської імперії. Серед його справ – відкриття гімназії у Прилуках і ряду народних шкіл, організація першого в Україні ощадно-позичкового товариства. Григорій Галаган став головним меценатом українського національно-культурного руху, матеріально підтримував журнал «Киевская старина», а в 1873-1875 рр. був головою Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Відділ став легальним осередком українського громадського і наукового життя (секретарем відділу був обраний Павло Чубинський – автор слів нашого гімну). Закриття відділу царською владою стало важким ударом для українського відродження.

1871 р. Г. П. Галаган в пам’ять про померлого в юному віці сина заснував у Києві Колегію Павла Галагана – приватну чоловічу гімназію-інтернат, на яку виділив 275 тис. рублів. Колегія підготувала до життя і творчості цвіт української наукової і художньої інтелігенції. Із 70-ми учнів колегії 30 були стипендіатами Григорія Галагана і утримувалися на його кошти. Серед них були і наші земляки – острожани, майбутні академіки Агатангел Кримський і Оникій Малиновський. Григорій Павлович одним із перших підтримав своїм іменем і матеріальними пожертвами ініціативу заснування Кирило-Мефодіївського братства в Острозі і жіночого училища при ньому. 

Ведучий рубрики Микола МАНЬКО, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника м. Острог

№ 33 від 15 серпня 2015 р. Категория: Наш історичний календар | Просмотров: 451 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]