П'ятниця

22.02.2019

09:41

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Межиріцька твердиня і святиня під Острогом

410 років тому – вісімнадцятого лютого 1605 року – Межиріч під Острогом, де, як ми сподіваємося, живе немало передплатників, читачів, шанувальників газети «Замкова гора», отримав грамоту короля Польщі і великого князя Литовського Сигізмунда ІІІ на міське самоуправління згідно Магдебурзького права (нагадаємо, що сам Острог отримав цей привілей на 20 років раніше). 

Першу писемну згадку про Межиріч зустрічаємо у грамоті великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича від 3 липня 1396 р. князю Федору Острозькому, в якій були підтверджені його давні спадкові права на Острог і ряд інших володінь, серед яких названий і Межиріч. 20 червня 1474 р. князь Іван Васильович Острозький – онук нашого святого – передав село у посідання пана Янка Чаплича в обмін на його село Гільчу, що відтоді переходило княжому роду; при цьому Чаплич зобов’язувався нести службу князям Острозьким.

Це, між іншим, вказує на можливу недостовірність датування спорудження Троїцького храму в Межирічі за князя Івана Васильовича. Село з величною мурованою святинею служилому роду Чапличів було б «не по чину». Вірогідніше, що православний храм у Межирічі, як і Богоявленська соборна церква в Острозі, зведені вже гетьманом Костянтином Івановичем Острозьким – на знак вдячності за військові перемоги над ординцями і Москвою.

Краківський каштелян князь Януш Острозький – старший син фундатора Острозької академії – ще за життя батька, коли приїжджав до нього зі своєї Дубенської резиденції, зупинявся зі своїм двором в Межирічі, де до його послуг був палац і капличка латинського обряду з монахом-францисканцем. За прижиттєвим батьківським заповітом 1603 р. Межиріч увійшов до його частки спадщини, тож невдовзі Януш виробив у монарха для своєї резиденції під Острогом міські права і самоуправління згідно Магдебурзького права, а також привілей на два щорічні ярмарки – один на святих Петра і Павла, другий на святого Михайла; крім того, встановлювалися щотижневі торги в недільні дні. Ці права Межиріча 29 березня 1638 р. підтвердив і новий король Владислав ІV.

Сучасники відзначали лояльність Януша Острозького щодо віри своїх предків і навіть певну підтримку ним православної спільноти від утисків греко-католицької ієрархії і державної влади. Єдиний виняток – передача ним Троїцького православного храму в Межирічі чернечій общині католиків-францисканців, що володіли ним аж до 1866 р. Тоді російська царська влада закрила францисканський монастир у Межирічі. При цьому Троїцький храм був переданий православній громаді містечка, яким на той час стало колишнє місто під Острогом.

А ХХ ст. з війнами і революціями, які, на щастя, не поруйнували його святині, Межиріч провів вже у сільському статусі.­

Ведучий рубрики Микола Манько,
заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника м. Острога

№ 7 від 14 лютого 2015 р. Категория: Наш історичний календар | Просмотров: 234 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]