Наш історичний календар | |
8 грудня: – 1709 р. – померла княгиня Теофілія Людовіка Заславська (нар. 1654 р.) – п’ята власниця Острозької ординації і остання представниця роду князів Заславських – молодшої лінії князів Острозьких. Вона і її спадкоємець (син від другого шлюбу князь Олександр Любомирський) володіли Острозькою ординацією без правових підстав і всупереч заповіту князя Януша Острозького, за яким при згасанні чоловічого потомства його дочки Євфрузини Острозька ординація (вимагала і половину Острога) мала перейти Мальтійському рицарському ордену; – 1858 р. – у Львові засновано товариство «Просвіта» (перший голова – композитор Анатолій Вахнянин. «Просвіта» в Острозі розпочала свою діяльність у квітні 1917 р. 9 грудня: – 115 років з дня народження Бориса Тена (Миколи Хомичевського) (1897 – 12 березня 1983 р.) – українського письменника і перекладача, протоієрея УАПЦ в 1920-і рр. і довголітнього політв’язня. Народився в с. Дермань; – 1906 р. – освячено Георгіївську військову церкву 126 Рильського піхотного полку в Острозькому гарнізоні (знесена за польської влади); – 1920 р. – помер Дмитро Маркович (нар. 7 листопада 1848 р.) – український письменник, правник, чільна постать кооперативного руху. Міністр юстиції уряду Української Народної Республіки в 1919 р. Був землевласником села Михалківці під Острогом, що стало головним осередком національно-культурного життя краю. В роки першої революції очолював Острозьку організацію партії кадетів. 10 грудня: – День прав людини; – 375 років тому (1637 р.) поразкою під Боровицею (поблизу Черкас) закінчилося чергове повстання нереєстрових запорозьких козаків на чолі з гетьманом Павлом Павлюком; – 120 років тому в с. Бадівка під Острогом народилася Яніна Нєдзвєцька (1892 – 15 січня 1981 р.) – чільна діячка польського гарцерського (скаутського) руху у вигнанні на Заході. 11 грудня: – 90 років тому (1922 р.) прийняв присягу перший президент Польщі Габріель Нарутович, кандидатуру якого підтримали парламентарії він нацменшин, в т.ч. і українців Волині. Через 5 днів 16 грудня президент був убитий польським націоналістом – художником Елігіушем Невядомським; – 75 років тому в психіатричній лікарні Кіровської області після відбуття ув’язнення в таборах помер архієпископ Чернігівський Пахомій (Кедров). В 1904 – 1911 рр. очолював Волинську Свято-Федорівську церковно-учительську школу при Дерманському Свято-Троїцькому монастирі. В 1906 – 1911 р. у сані архімандрита одночасно був настоятелем цього монастиря. За кілька тижнів до його смерті в тому ж 1937 р. був розстріляний його брат архієпископ Волинський і Житомирський Аверкій (в 1915 – 1922 рр. – титулярний єпископ Острозький). Своєю смертю і на свободі помер третій із братів Кедрових – Михаїл, єпископ Вроцлавський і Щецинський Православної церкви у Польщі (1883 – 1951 рр.); – 70 років тому (1942 р.) наш земляк генерал Олексій Антонов, що до цього очолював штаб Закавказького фронту, отримав призначення на посаду заступника начальника Генерального штабу Збройних сил СРСР і в найближчі півроку став ключовою фігурою «мозку армії». 12 грудня: – 1648 р. – перебуваючи в Острозі, гетьман Богдан Хмельницький видав універсал – звернення до польської сторони не чинити утисків українському православному населенню на залишених козацьким військом територіях, інакше військові дії поновляться; – 200 років (за останніми архівними пошуками) з дня народження знаменитого скульптора Томаша-Оскара Сосновського (1812 – 27 січня 1886 р.) – уродженця і землевласника села Новомалин, дійсного члена і президента Академії мистецтв Святого Луки в Римі. Чотири його роботи представлені в краєзнавчому музеї Острога. 13 грудня: – 85 років тому (1927 р.) кармазин (малиновий відтінок) на прапорі Польщі було змінено на інший відтінок червоного кольору – кіновар; – 1936 р. – в Луцьку помер генерал-хорунжий армії УНР Олекса Алмазов (нар. 1865, чи 1886 р.). Учасник боїв на Волині, де осів з 1930 р., працював інженером-гідротехніком, очолював Комітет допомоги жертвам Голодомору в УРСР; – 1994 р. – вийшов перший номер видання римо-католицької парафії Успіння Божої Матері в Острозі двомісячника «Волання з Волині» (редактор – о. Вітольд Ковалів). 14 грудня: – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; – 465 років тому (1547 р.) рід Радзивіллів отримав титул князів Священної Римської імперії. Радзивілли (Радивіли) – впродовж століть політичні конкуренти, а потім – союзники князів Острозьких, поєднані з ними шлюбними зв’язками. Їх ім’ям назване одне з міст Рівненщини. Ведучий рубрики Микола МАНЬКО, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника м. Острог | |
|
Всего комментариев: 0 | |