Четвер

21.02.2019

23:57

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Наш перший номер – яким він був
Для нової та новітньої історії одним з провідних джерел інформації є періодичні видання. Специфічною рисою газет і журналів є документальність, різноплановість, оперативність, що робить їх своєрідною скарбницею знань про певну епоху. З позиції цього спробуємо поглянути на наш перший номер.  

Він побачив світ у суботу, 6 червня 1998 року – у переддень Святої Трійці та безпосередньо у професійне свято журналістів Ук­раїни. Минуло п’ятнадцять років з того часу. Вже навіть тодішні творці газети дещо забули, якою вона була, що пропонувала своїм читачам. Незважаючи на великий наклад – 2000 примірників – знайти перший номер нелегко. Є він у нашому архіві в єдиному екземплярі, фондах заповідника, і, можливо, у когось із наших читачів.

Перше, що впадає в очі, при побіжному огляді першого номера «Замкової гори» – це те, що надрукований він на білому папері, приблизно марки 80, або навіть 90. Безумовно, досвідчені журналісти хотіли зробити перший номер видання особливим – презентабельним, святковим. Папір, на якому друкується газета, суттєво впливає на візуальне сприйняття, ну, і звісно, на собівартість. Але мова не про це.

На першій сторінці зверху, як і в кожній газеті, знаходиться логотип. На ньому вказана назва газети, її спрямованість – «Острозька громадсько-політична газета», номер, дата виходу у світ. Прикрашає цю частину сторінки стилізоване зображення комплексу на Замковій горі в нашому місті – Свято-Богоявленський собор та Кругла вежа. Ці атрибути збереглися до сьогодні, тільки тепер замість малюнка кольорове фото.

Перша сторінка розділена на три колонки різної величини. Перша ліворуч найширша. Починається вона з невеличкої статті «Завтра – П’ятидесятниця. День святої Трійці». Логічно доповнює її зображення ікони. Нижче подано звернення тодішнього міського голови Валерія Баталова «До читачів!». У ньому він благословляє видання в добру дорогу, на довге життя, окреслює його спрямованість, закликає передплачувати «Замкову гору». По суті, це була програма дій, бо майже все те, що пропонував Валерій Гаязович, робилося впродовж 15 років і буде публікуватися далі. Завершує першу колонку реклама передплати. Вражають тодішні ціни – 50 копійок на місяць, 3 гривні на півроку. Одна деталь і більше слів не треба – як за 15 років знецінилась гривня, на превеликий жаль.

Друга колонка відкривається блоком вітань журналістам і працівникам легкої промисловості. Завершується середня колонка газети світлиною Степана Ткачука з видом на замковий комплекс та віршем сьогодні вже покійного нашого колеги, колишнього довголітнього редактора районної газети, поета Івана Ткача.

У третій колонці, найменшій, під рубрикою «Офіційно» подано інформацію про роботу в Острозькій академії Четвертої міжнародної наукової конференції «Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України», новини з міської ради, райдержадміністрації.

Друга сторінка першого номера газети «Замкова гора» відкривається «Колонкою новин». У ній читаємо про збори акціонерів меблевої фабрики, відпочинок дітей у санаторії «Збруч» на Тернопільщині, відновлення роботи цегельного та пивоварного заводів у нашому місті, турботи сільгоспвиробників із «Плосківського», «Здобутку» та «Зірки». На цій же сторінці, але зверху у другій колонці розміщено матеріал «Острог – Об’єднані Арабські Емірати», де розповідається про візит на Близький Схід директора ВАТ «Острозький шиноремонтний завод» для пошуку потенційних інвесторів. На превеликий жаль, як і перший номер нашої газети, згадані підприємства – вже історія…

На цій сторінці ще є інформації: «Потихеньку вимираємо…» про зменшення населення на Острожчині, особливо селах; «Лікарі бувають страшніші від хвороб» – про те, як медик одного із лікувальних закладів регіону намагався отримати хабар за лікування неіснуючої венеричної хвороби; «Підкопують» – можна сказати, курйозна інформація, бо йдеться у ній про побудову котельні поблизу краєзнавчого музею і сумніви автора, чи бува, не підкладуть "бомбу" під собор. У центрі сторінки розміщене прекрасне композиційно фото Степана Ткачука. На ньому зображені три дівчини в українських костюмах із вінками квітів на голові під заголовком «Над Вілією – річкою». У «підвалі» сторінки знаходимо нарис цього ж автора «Біля млина».

Левова частка третьої сторінки відведена програмі телебачення, де згадано лише три канали: УТ-1, УТ-2, УТ-3. Внизу сторінки у рубриці «Кримінал» поміщено дві інформації «Крадуть, що бачать» та «Ще й вбивством погрожують». Тут, як мовиться, коментарі зайві.

Остання, четверта сторінка «Замкової гори» №1 відкривається цікавими «Острозькими бувальщинами», де йдеться про спробу встановити лозунг «Слава КПРС» на даху комбікормового заводу, про екскурсію не надто обізнаного з історією партійного керівника в Музеї книги, вміння косити і зламану косу секретарем обкому та ін. Там же знаходимо цікаві факти з історії, рекорди виживання у екстремальних умовах, і як тепер – вітання, оголошення, рекламу, некрологи.

Вже другий номер «Замкової гори» друкувався на звичайному сіруватому газетному папері. Були там розповіді про долі людей, відпочинок дітей, роботу влади, підприємств, установ і організацій, бувальщини, історичні матеріали, рубрики: кримінал, рекорди природи, програма, реклама. Безсумнівно одне – у центрі уваги газети завжди було життя мешканців Острожчини, їх проблеми і досягнення, цікава і корисна інформація. Звісно, часи міняються, але «Замкова гора» була є і буде газетою для мешканців міста і краю, про вас і завжди з вами.

Іван ГЛУШМАН
Просмотров: 322 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]