Субота

23.02.2019

05:24

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Не такий небезпечний вовк, як його малюють
Напевно, кожен з вас при згадуванні такого звіра як вовк, вимальовує у своїй уяві страшного, небезпечного, хижого звіра. Та мало хто знає про особливості ряду вовків та ознаки, якими вони вирізняються поміж інших тварин. Вовк – це розумний, спритний, витривалий і сильний звір.

Досвідчений вовк здалеку відрізняє мисливця від немисливця, неозброєних людей не боїться, часом навіть не звертає уваги на крики. Але у випадку небезпеки намагається непомітно зникнути або затаїтися. В лісовій хащі рухається безшумно, ніби тінь. Добре бачить у сутінках. До здобичі вовки підкрадаються, наздоганяють її або підстерігають у засідці. Взимку полюють невеликою зграєю. Вовк може з’їсти відразу до 10 кг м’яса. Але це тільки тоді, коли дуже вже зголодніє. Як правило, з’їдає приблизно 2 кг їжі. Голодувати вовк може по кілька тижнів. Крім свіжого м’яса, поїдає падаль, плазунів, дрібних плазунів, комах, навіть ягоди і соковиті плоди. Свої лігва вовки влаштовують у малодоступних для людини місцях, завжди поблизу води. Голос вовка – виття. Ним подається інформація про здобич, появу людини або чужої зграї. На відміну від собак, вовк ніколи не закидає хвіст на спину. Коли лежить – кладе під голову, зігріває в хутрі кінчик носа. Розлючений вовк, вишкіривши зуби, хвостом розмахує, а наляканий – підгинає його під живіт. Високорозвинена психіка, вміння аналізувати ситуацію, прихований спосіб життя поки що дають вовкам змогу протистояти натиску людини. Тому, хто бачив вовка тільки в зоопарку, важко повірити, що на волі – це не жалюгідна, безпорадна, худа тварина, а красивий, міцний, широкогрудий звір. Вовки чутливі до чужого горя, але разом з тим вони не забувають і не прощають кривди, зневаги, зради, тому приручити його людині важко.

 В Україні ці хижаки зареєстровані в усіх областях. За даними офіційної статистики, 1999 року загальнодержавний ресурс виду становив 2575 особин. Найбільше число їх в Луганській (305), Житомирській (268) і Рівненській (192) областях. Причому у нашій області є лише три популяції вовка сірого. Слід відмітити, що за останні три роки не було зареєстровано жодного випадку нападу вовків на людей у Рівненській області.

Практично з часу утворення Австрійської імперії у 1772 р. встановлювались законодавчі правові механізми регулювання чисельності хижаків задля раціонального ведення мисливського господарства, які є антагоністами благородної дичини. Але ще у ті часи вести відстріл хижих звірів, у тому числі вовків, дозволялося певним особам. Стереотипна і помилкова думка про те, що хижі звірі є шкідливими тваринами, побутує і сьогодні.

Процес еволюції властивий не лише природним об’єктам, а й суспільним відносинам. Природна еволюція знає чимало прикладів вимирання хижих звірів, що приз­водило до порушення природної рівноваги і заміни існуючих біогеоценозів. У процесі еволюційного розвитку суспільства виникає необхідність законодавчого забезпечення мисливської галузі для її ефективного господарювання з одного боку, ціннісного та гуманного ставлення до природи – з іншого боку. Нікому не секрет, що леви відносяться до того ж ряду, що й вовки – ряду хижі. Вони є агресивними хижаками, за що їх називають королями звірів. Та це не вберегло їх від загрози вимирання (вчені передбачають, що за 20 років їм загрожує повне вимирання). Людина, надмірно і егоїстично, виділила хижих звірів у групу «шкідливих», але у природі немає зайвого та шкідливого. Природа, за одним із законів Коммонера – знає краще, і тільки їй вирішувати який вид повинен існувати у природі. Види, які можуть завдавати шкоди здоров’ю людини та її господарству, є необхідними компонентами природних угруповань. Якщо з екосистеми вилучити будь-який вид, рівновага в ній може порушитись. Уявіть, що трапиться з нашими лісами, якщо у них знищити усіх хижих тварин – нас чекає доля Австралії, для якої кролики – страшніше повені. Тип взаємовідношень «хижак – жертва» є регламентованим, регульованим і пропорційним, тому за її прототипом Лоткі-Вольтерром була створена біофізична класична математична модель «хижак-жертва» (відома вже понад 70 років), яку використовують в багатьох галузях науки і техніки та економіки. Якщо така система є еталоном для різних галузей, то вмішуватись у її природний стан людині не тільки не варто, а й заборонено.

Вовки, входячи до ланцюгів живлення, контролюють чисельність кон­сументів першого порядку. Вони, в першу чергу, поїдають слабших, хворих тварин, чим виконують роль санітарів, і забезпечують існування рослиноїдних тварин (які через поширення інфекцій можуть загинути). Набір їжі вовка включає також різноманітних дрібних гризунів – мишей, кротів, відомі випадки, коли їли сарану та інших комах, і робили це з задоволенням. Зважаючи на ці дані, можна зробити висновок, що і для людини вовки можуть бути корисними.

Назар СЕМЕНЧУК, учасник природничого гуртка Острозької ЗОШ І-ІІІ ст. №1
Просмотров: 428 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]