Субота

23.02.2019

23:43

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Необ’явлена війна (диптих)

1. «Старшому братові»

Доле, де ти?...
Т. Шевченко.

 

Мій син воює у донбаськім небі,

Не раз він бачив, як земля горить!..

Молитви, сину, матері про тебе,

І я навчився з Богом говорить... 

 

До Нього звернуті старечі очі,

І юних дів, і сивих матерів…

Таїв, ти, довго, «брате»,

             підступи урочі,

І все ж, мов Каїн,

                   злобно озвірів!

 

Замало Криму…

             На донецькім Сході

Вже чашу горя випито до дна.

Тебе фашистом нарекла в народі

Підступна,

       необ’явлена війна.

 

Омитий кров’ю,

              вистражданий болем,

У сонмищі оплакувань і ран

На всенький світ

              Революційним Полем

Постав, загув

             розгніваний Майдан!..

 

І знов лукавиш підло,

                       «старший брате»:

Не баксами Америки живий, –

Він був живий

       стремлінням до розплати

З кублом злодіїв, трутнів і повій!

 

«Брехнею світ пройдеш –

                      назад не вернеш»:

Ми –

 не «бендери»,

             наці,

               недруги, –

                                                         о, ні!

За триста літ неволі

волі перли

Ми будемо відстоювать в борні!

 

В Європу шлях наш –

не в азійське вчора, –

Там світоч права,

                              поступ і розвій;

Там спокою і захисту опора

Й жива надія в Отчині своїй,

 

Але…

 Але позбувшись сподівань на Бога,

Неповноцінності і сумнівів хохла,

Де рубежем

                    є край його порога,

А не Вкраїни велич і хвала!

 

Держави тої від Дніпра сідого

На ймення Русь (його сусід украв).

Вона в Європу вистлала

                                             дорогу,

Яку звеличив

                       Мудрий Ярослав!

 

А поки що…

 жалобні марші й труни,

І клятви, й сльози

 непоправних втрат…

Розрадь мене, всезнаюча Фортуно:

Який же, в біса, ти –

 мій старший брат?!.

 

Моїй Вітчизні ти жадаєш

                                               страти,

А сину – теж

 стать жертвою Кремля.

Я прокляну тебе,

 мій супостате-«брате»,

Ще перед тим,

              як прокляне

                      Земля!..

2. Знімок у газеті

У недавньому випуску (17-18 жовтня) провідна українська газета опублікувала знімок,
якому годі знайти байдужого поціновувача…

Газета «День» відкрилась

 віщим фото

(Його б занести

 в кожний «братній» дім!..).

У нім відлуння болю і скорботи,

Та скільки ж

       віри й непокори

                    в нім!

 

У білосніжнім ЕН’нім лазареті

Лежать, в тільняшках,

 зранені сини.

Знекровлених, у «скорої» каретах

Їх вивезли із полум’я війни.

 

Та біль ущух; і в двох –

             сьогодні свято;

Його безсилий пригасить Донбас!..

О, молодість,

 всесильна і крилата,

Який у тебе вічності запас!

 

Урочні гості – у фатах дівчата

Вершать тут древній

 шлюбний ритуал –

Обручок обмін.

Бачиш, «старший брате»:

Вони – живі! Не «вбиті наповал»,

 

Як ти доніс «наверх» опісля шквалу

Вогню й руїн,

 що виплюнув твій «Град».

Блокпост незрушний.

 Воїни не впали, –

Вони живі і вернуться назад!

 

Два шлюби –

 два непересічні знаки

Про те, що ворог

 марно сіє страх.

… А поруч свідок –

 командир у хакі.

Суворий спокій. Груди в орденах.

 

Весілля зринуть після Перемоги,

Де він –

 почесний батько за столом.

А поки що

 лягла йому дорога

Назад в огонь –

 донбасівський погром…

 

На молодих він дивиться в надії;

З очей зорять то радість, то печаль…

… Куди летиш ти,

 здиблена Росіє?!

Про те, що в ніч, –

 не відаєш, на жаль…

 

Ми знаєм: щезне смути днина

чорна,

І звершить правду

 непідкупний Бог!

А все ж… од фото…

підступа до горла

Отой тугий,

       непроханий

             клубок…

 

Такий народ в бойовищах

 не згине!..

Ти, враже злий,

 затям собі одно:

Його поставить знову

 на коліна

Нікому в світі більше

 не дано.

 

Влад Озимий
м. Острог

 

№45 від 1 листопада 2014 р. Категория: Літературна творчість, книги | Просмотров: 303 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]