Понеділок

18.02.2019

05:30

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Пам’ятна нагорода

Ще навчаючись у шостому класі Острозької середньої школи-інтернату (нині в її стінах діє Національний університет «Острозька академія»), я став активним дописувачем Острозької районної газети «Зоря комунізму» (нині «Життя і Слово»). Саме там, у рідній районці, вперше було надруковано мій вірш «Квітень» (1968 рік). Досить часто друкувалися мої кореспонденції, вірші, коли я був уже випускником школи-інтернату (1969/1970 навчальний рік). Кожного року 5 травня на День преси мені, як й іншим активістам газети, вручали подарунки, тим самим відзначаючи нас, громадських кореспондентів, за постійну співпрацю з районним часописом.­  

 

Отож, 5 травня 1970 року мене нагородили Грамотою і «Кобзарем» Тараса Шевченка (Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1969 рік). Гай-гай, як швидко плине час, наче води у рідних ріках Вілії та Горині. Цьогоріч уже буде 45 літ відтоді, як мені вручили цю найдорожчу нагороду. І донині я свято зберігаю цей «Кобзар» із дарчим написом: «Активісту газети «Зоря комунізму» О. Ундіру від редакції. Редактор Всеволод Горопаха».

За цим пам’ятним «Кобзарем» в Острозькій ЗОШ № 1 навчався мій син Віталій, а нині там же навчається внучка Любонька. Щиро віриться, що і правнуки і праправнуки серцем доторкнуться Шевченкового «Кобзаря», берегтимуть його як зіницю ока – духовний скарб, мою найдорожчу нагороду в шкільні роки. Отак вічна книга Тараса Шевченка стала реліквією в нашій родині:

Я з трепетом у серці

Торкаюсь «Кобзаря»,

Бо він в житті моїм –

Божественна зоря.

Тому від роду і до роду

Йому немає переводу.

 

Олесь УНДІР

Просмотров: 207 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]