Субота

23.02.2019

05:57

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі

Відродження, розквіт усього живого відбувається саме навесні. Все оживає, потік весни пробуджує все навколо. Все це викликає у нас захоплення і незвичні почуття. Так і поезія пробуджує людину, бо поезія – це життя. 

Всесвітній день поезії був заснований на 30-й сесії генеральної асамблеї ЮНЕСКО, що відбулася у Парижі в 1999 році. Згідно з рішенням ЮНЕСКО, основною метою святкування є заохочення мовного розмаїття та підтримка мов, які зникають, за допомогою поезії. Крім того, цей День покликаний сприяти розвитку поезії, поверненню до усної традиції поетичних читань, викладанню поезії, відновленню діалогу між поезією та іншими видами мистецтва, такими як театр, танці, музика, живопис, а також заохоченню видавничої справи та створенню у засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

Серед кращих винаходів людства поезія займає почесне місце. Скільки століть люди намагаються розумом пояснити чудо поезії! Чому вірші здатні чарувати, підбадьорювати, надихати на подальшу боротьбу? Або, навпаки, заспокоювати, зцілювати душу. Як вдається поетам так глибоко проникати в людські почуття? Відповіді на ці запитання можна знайти, переглянувши книжково-поетичну виставку «Поезія – безсмертний дотик до душі», оформлену в Острозькій міській бібліотеці, приурочену Всесвітньому дню поезії.

На виставці представлені книги як класиків, так і література представників поетичної школи новітньої доби. Це надзвичайні люди з витонченим смаком, що передають свої відчуття через рими. Кожен вірш – це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. Їх голоси здатні подолати тишу небуття і знайти відлуння в наших серцях.

Віршовані збірки, представлені тут, подарують вам чарівність, музику, сум, дотик до душі, струни якої ще довго будуть бриніти.

Поезія….. Зміст цього слова кожен з нас розуміє по-своєму:  – це найважливіше культурне явище, це всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими, це головний засіб самоствердження і дієвий важіль творчості, прогресу.

Ніхто з нас, напевно, ніколи не задумувався, що поезія, як віршована мова, народилась ще на зорі людської цивілізації. З усіх видів словесного мистецтва вона найдавніша. Майже всі народи мали віршовану мову вже на початку свого духовного життя – свій віршований епос, свої пісні.

Яка чудова українська класична поезія. Справжнім генієм є Тарас Шевченко, і рівних йому немає. Дуже ніжна та водночас бунтівна, сильна поезія Лесі Українки. «Ще не було епохи для поета, але були поети для епох» – ці слова точно про них написала Ліна Костенко. Прекрасна лірика Максима Рильського та Володимира Сосюри. А які чудові вірші про кохання писав наш поет Павло Тичина! Читаєш та відчуваєш, що вони неначе торкають струни серця.

Леся Українка… Великий поет України і жінка з трагічною долею, що увійшла у свідомість поколінь як символ незламності і боротьби. ЇЇ слово звучало як гарячий поклик «до бою за волю і людські права». З її життям та поезією мали можливість познайомитися учні 4 класу ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 під час літературного ранку «Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі…», проведеного міською бібліотекою до річниці її народження та Всесвітнього дня по­е­зії. Діти мандрували царством мудрого й красивого, правдивого і цінного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова поетеси. Дізналися, що з легкої руки поетеси в українську мову увійшли такі добрі слова «напровесні» та «промінь».

А на закінчення діти сплели віночок пам’яті Лесі Українки, розповіли легенди про квіти, відгадали загадки про них та перевірили отримані знання на символічному дереві життя і творчості поетеси. Активну участь в заході взяли Ірина та Захар Бондаруки, Вікторія Косарчук, Ірина Батіщева, Ілона Дідич, Єлизавета Глибович, Сергій Горбатюк, Ірина Равська, Каріна Штундер та інші.

Вогонь пісень Лесі Українки палає уже понад століття. Це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, як прозвали її, несла вогонь своїх поезій, цю іскру Божу, за життя людям, несе і зараз, устами нашими, її нащадків.

Людмила ЗАХАРЧУК,
завідувач Острозької міської бібліотеки

№ 12 від 21 березня 2014 р. Категория: Літературна творчість, книги | Просмотров: 361 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]