Неділя

24.02.2019

00:11

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Працюють на благо підопічних
Напередодні Дня працівників соціальної сфери я побував у КЗ «Острозький психоневрологічний інтернат» Рівненської облради і зустрівся з його керівником, заслуженим працівником соціальної сфери Олександром Дмитруком і попросив його розповісти про очолюваний ним заклад.  

– Наш інтернат був заснований у 1944 році. Тобто наступного року ми відзначатимемо 70-річчя. За цей час було багато чого – змінювалися його назви, кількість підопічних, склад обслуговуючого персоналу і таке інше, але головним залишалось одне – турбота про людей, які гостро потребують допомоги, лікування, опіки. Інтернат є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування. Розрахований він на 130 ліжкомісць. Нині у нас трудиться 97 працівників, які створюють для 118 підопічних затишок і комфорт, дбають про фізичне та психічне здоров’я, повноцінне харчування. Нашими підопічними є жінки, які хворіють на психічні хвороби і досягли пенсійного віку, інваліди I та II груп з психоневрологічними захворюваннями старші за 18 років, які за станом свого здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, яким, за висновками лікарів, не протипоказане перебування в інтернаті.

– Олександре Андрійовичу, що Ви можете сказати про життя жінок в інтернаті?

– Наші підопічні забезпечені всім необхідним для комфортного проживання – житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м’яким і твердим інвентарем, столовим посудом. Ми надаємо їм раціональне чотириразове харчування, в тому числі і дієтичне, з урахуванням віку і стану здоров’я, в межах затверджених норм (проміжки часу між прийманням їжі вдень становлять не більше ніж чотири години, останнє – за дві години до сну). У разі потреби надається медичне обслуговування, консультативна допомога, стаціонарне лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я. Якщо потрібно, то жінки забезпечуються слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та життєво необхідними ліками відповідно до медичного висновку. У приміщеннях, де вони живуть, завжди підтримується оптимальна температура, режим освітлення, безперебійно працюють системи водопостачання і водовідведення.

Це дуже добре. Але цього не достатньо. Ми розуміємо, що наші підопічні майже постійно перебувають у одному колективі, – і до того ж доволі складному через їх хвороби і життєві негаразди. Аби урізноманітнити їх побут, зацікавити чимось, ми організовуємо різноманітні заходи. Бажаючі займаються в гуртках, де вишивають, співають, малюють, пишуть вірші, плетуть та ін.; моляться в храмі св. Олександра Невського, який був відкритий у 2008 році на території закладу; працюють у підсобному господарстві. У нас також є бібліотека, телевізори, радіо. Ми подбали, щоб рідні могли навідувати наших підопічних у будь-який день. Раз у місяць проводимо «День відкритих дверей», коли до приходу гостей заклад готується, силами підопічних організовуються невеликі заходи. В нас працює соціальний працівник та практичний психолог, які регулярно спілкуються із жінками, у разі потреби надають посильну допомогу. Ми намагаємось зняти емоційне напруження з допомогою казкотерапії, ігор, музики, танців, регулярно проводимо виховні бесіди, в яких підопічні приймають активну участь. Нещодавно ми розпочали проводити спартакіади між підопічними. Це їм дуже сподобалось. Було дуже багато позитивних емоцій, відповідно це вплинуло на їх загальний стан. Мені приємно зазначити, що завдяки такій комплексній роботі по створенню сприятливого психологічного клімату, нам вдалося зменшити використання психотропних речовин на 20-25 відсотків.

А ще хочу сказати, що нещодавно відбувся завершальний етап фестивалю інтернатних закладів Рівненщини на базі Дубенського інтернату. Колективи семи інтернатів області приймали в ньому участь. Виступали також самодіяльні ансамблі, проводилась виставка робіт підопічних інтернатів. Всі, хто приймав дієву участь, був відзначений грамотами, подяками та подарунками від організаторів. З нашого закладу приймала участь вишивальниця Ольга Черненко та ансамбль «Віночок».

– Ви згадували про підсобне господарство. Знаю, що воно одне із кращих в області, навіть поляків вдалося здивувати…

– Інтернат – це великий, майже автономний комплекс, який працює на благо своїх підопічних.

Є у нас житлові корпуси, адмінприміщення, храм, банно-пральний комплекс, харчоблок, 6 погребів, швейна та столярна майстерні, склади для продуктів харчування та м’якого інвентаря, підсобне господарство, в якому функціонують корівник, свинарник, піднавіс для сільськогосподарської техніки та грубих кормів, необхідні інструменти. З їх допомогою забезпечуємо підопічних основними продуктами харчування власного виробництва: м’ясом, молоком та овочами. В користуванні підсобного господарства інтернату 33,6 га ріллі, де вирощують зернові та кормові культури для відгодовування тварин, картоплю, овочі для харчування підопічних, 2 га садка, що дає можливість забезпечити підопічних свіжими фруктами, залишки консервуються та висушуються, є пасіка: 11 бджолосімей, 2 коней; для забезпечення підопічних м’ясом є свині та ВРХ. Заклад 100-відсотково забезпечує себе м’ясом і молоком. Хочу зазначити, що основне навантаження по утриманню цього господарства лягає на працівників закладу, підопічні лише надають посильну допомогу.

– Знаю, що Ваш заклад дбає не тільки про живих…

– Переважна більшість наших підопічних постійно живе, а в кінці свого земного шляху відходить в інший світ в нашому закладі. Не часто рідня забирає їх на батьківщину через брак коштів та ін. причин. Померлих, з дотриманням усіх християнських канонів, ми ховаємо на міському цвинтарі, де відведені спеціальні місця. Ми вирішили подбати і про могили наших підопічних.­ Цього року встановлено 79 надгробних плит, де вказано основні дані померлих – прізвище, рік народження та смерті. Тепер вони не загубляться після падіння дерев’яного хреста. При бажанні рідні та близькі можуть прийти і пом’янути їх. Люди прожили складне життя, і на пам’ять вони заслуговують. Сподіваюся, що наступного року нам вдасться завершити цю роботу, бо впродовж 17 останніх років там уже є більше 100 могил.

– Повернемось до свята. Кого б Ви відзначили з працівників і що побажаєте колективу?

– Робота в психоневрологічному інтернаті дуже складна. Не кожен може витримати, адаптуватись до непростих умов праці. Кожна наша підопічна прийшла сюди зі своїми хворобами, душевними болями минулого, переживаннями, дуже часто ще й із дуже непростим характером. М’яко кажучи, працювати з таким контингентом – складно. Але колектив у нас згуртований, дружний, досвідчений. Всі працюють з повним викладом – інакше тут неможливо. Хотілося б відмітити усіх працівників і подякувати їм за невтомну працю, благородство, тепло людських сердець, співпереживання. Кращими серед кращих є заступник директора Ольга Самойлович, яка працює в закладі близько 20 років, головний бухгалтер Зоя Фурманець, яка трудиться у нас вже 37 років, а також соціальний працівник Євгенія Космацька, секретар Ольга Гвізда. А побажання будуть традиційні – здоров’я, мирного неба, злагоди у родинах і на роботі, достатку, успіхів, сімейного щастя.

Розмову записав Іван ГЛУШМАН
Просмотров: 363 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]