Вівторок

19.02.2019

22:58

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Про боротьбу за незалежність розповідають експонати
День 24 серпня увійшов у літопис України назавжди тим, що у 1991 році було проголошено незалежність України. Той час уже належить історії. Нагадати про нього можуть речі, світлини, документи. Сьогодні у пересічних громадян таких свідків історії збереглося небагато. Зате цінні джерела для вивчення історії нашої молодої держави дбайливо зберігаються у фондах Державного історико-культурного заповідника м. Острога. Я звернувся до зав. відділом історії Марії Данилюк з проханням розповісти про цікаві експонати, які належать до часів проголошення незалежності України.  

– Музеї всіх рівнів виконують важливу функ­цію в суспільстві: акумулюють, зберігають та оприлюднюють через експозиції, виставки та інші форми роботи історію окремого населеного пункту, краю, держави. Забезпечуючи збереження речових та документальних матеріалів, музейні працівники такими чином зберігають пам’ять про минуле. Навіть речі 25-30-річної давності, такі, як, наприклад, радянські гроші, значки, атрибутика, що колись масово були поширені в радянській Україні, тепер рідкість. Сучасне покоління переважно може побачити їх у музеях чи приватних колекціях.

– Маріє Миколаївно, 23 серпня ми відзначаємо День Державного Прапора України. А чи збереглися світлини першого підняття синьо-жовтого прапора на теренах Острожчини?

– Одне з перших відомих нам піднять синьо-жовтого прапора на Острожчині відбулося в Оженині. Звісно, з позиції тодішньої влади це була незаконна акція, бо офіційно прапором Української РСР був інший стяг. Але громадські активісти, патріотично налаштовані громадяни наважились таємно підняти синьо-жовтий прапор. Звісно, тоді було не до фотографування. Люди боялися за себе і рідних. Пізніше, акції з підняття українського національного прапора стали масовими. Синьо-жовтий прапор замайорів і в селищі цукрового заводу. Там 29 липня 1990 року відбувся мітинг, де було багато людей, виступали представники місцевої громади та гості з Рівного. Це зафіксував Олександр Романчук і така світлина зберігається у фондах заповідника.

– А що зберігається у фондах заповідника з 1990-1991 років, коли велася боротьба за проголошення незалежності України?

– Таких матеріалів чимало. Перш за все хочу сказати про те, що у фондах заповідника зберігається конверт першого дня, на якому зафіксовані дві важливі дати в новітній історії України – прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Він погашений печаткою київського поштамту саме 24.08.1991 р. Він унікальний, думаю, що такі речі зберігаються лише у музеях та приватних колекціях.

Безумовно, що цікавою є листівка, яку видала громадська рада «Референдум» до історичного референдуму 1 грудня 1991 року. Вона формату А-4, розділена на 4 частини. На першій сторінці розміщене звернення до громадян України, а далі йдуть такі статті, які самі за себе говорять – «В незалежності – порятунок України», «На Всеукраїнському референдумі 1 грудня на запитання «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» відповімо:…», «Наш єдиний порятунок – незалежність України», «Правда про Галичину». У кого в домашніх архівах збереглася така листівка, може порівняти, до чого прагнули і що маємо.

Інша листівка присвячена першому Всесоюзному референдуму, який проводився 17 березня 1991 року. Заголовок красномовно свідчить про спрямованість документа «Україна: договорам із республіками – так! Союзному договору – ні!» Вочевидь, що головним чином призначена вона була для розклеювання на дошках оголошень, бо текст надруковано на сірому цупкому папері, формату А-4 у Тернопільській обласній друкарні в січні 1991 року. В інформації зазначено, що це додаток до газети «Тернове поле». Розділена листівка на 3 половини. У першій видавці пояснюють, що «Залишитись в Союзі означає:…», у другій – «Бути незалежними значить:...», «Не може існувати імперія в якій:...».

Маємо ми перший номер рівненського громадсько-політичного часопису «Волинь», який вийшов 20 вересня 1991 року. Там на першій сторінці надруковано текст Акту проголошення незалежності України. Також є чимало значків із зображення тризуба, синьо-жовтого прапора, марки, книга з автографом невтомного борця за незалежність України Левка Лук’яненка, рішення про створення районної організації Народного руху «За перебудову», комплекс експонатів із речей та документів народного депутата України І скликання Валерія Баталова. Нагадаю, що він брав участь у голосуванні за Декларацію про державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності. Щодо цього комплексу, то ми сподіваємось, що він ще поповниться завдяки родині Валерія Гаязовича. Ці матеріали є базою для підготовки стаціонарних та пересувних виставок, під час яким ми розповідаємо про боротьбу за незалежність України в 1991 році на теренах нашого краю.

Р. S. Висловлюю подяку старшому науковому працівнику відділу фондів Людмилі Назаровій за допомогу в підготовці статті.

Розмову записав Іван ГЛУШМАН
№34 від 23 серпня 2013 р. Категория: Історія, краєзнавство і туризм | Просмотров: 367 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]