Рівне, майдан – мої думки з приводу | |
![]() Але є і свої особливості. Так, на відміну від Острога, 29 листопада через Рівне пролягала одна з ланок живого «ланцюга» від Києва до кордну з ЄС. В цій акції взяли участь понад сім тисяч осіб, не лише рівнян, а й жителів інших міст області, в тому числі й острожани. Але от об’єднує майдани по всій Україні не це. На жаль, на них переважає «словоблудіє», бо виступаючих можна поділити лише на дві категорії: тих, хто добре знаний, і хоче лише нагадати про себе, і молодих, які хочуть «засвітитися». Нічого конкретного у виступах і тих і інших немає, а за деякі «спічі», якби їх почули спостерігачі з євроспільноти, перед нами б наглухо закрили «туди» двері. Замість того, аби скористатися нагодою і розповісти детально й достовірно людям про історію ЄС, його особливості, умови, звичаї, закони (що ледь видно подекуди на благеньких аркушиках дрібненьких стендів) людей знайомлять з цими даними на рівні ОБС. Ні, не на рівні структури – Організації безпеки і співробітництва у Європі, а на рівні української «радіостанції ОБС» - «Одна Баба Сказала»… Сумно… ![]() Дехто із моїх знайомих рівнян, з якими ми захищали свої переконання ще під час Помаранчевої революції, попри захоплення небайдужою молоддю, яка здатна відстоювати своє волевиявлення і свої позиції, все ж розчарований сучасним майданом. Основна думка: «На жаль, нині немає політичного лідера, здатного відповідати вимогам часу». На їх думку, нинішня політична «опозиція» показала свою слабкість і невміння організовувати людей на спротив. І – повну відсутність яких-небудь конструктивних дій та конкретного плану після, наприклад, відставки нинішнього уряду. Вона не знає, що далі робити, якщо раптом влада «впаде» в її руки. Вона до цього – не готова! Та сподіваються, що теперішні події таки змінять життя в країні на краще. Причому – всерйоз і надовго! Олександр ГЛАДУНЕНКО | |
|
Всего комментариев: 0 | |