П'ятниця

22.02.2019

12:54

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Різдво Богородиці
Різдво Богородиці святкується 8 (21) вересня як день всесвітньої радості. Адже у цей день на межі Старого і Нового Заповіту народилась Преблагословенна Діва Марія, якій належало промислом Божим стати Матір’ю Спасителя світу, небесними дверима, які вводять Христа у Всесвіт заради спасіння душ наших.    


Іоаким та Анна

Про народження Діви Марії та її батьків дізнаємося з апокрифічного Протоєвангелія Іакова, котре стало частиною Священного Передання. У невеликому галілейському містечку Назареті, що знаходилось за три дні путі до Єрусалиму, жило престаріле подружжя – Іоаким та Анна. Анна була молодшою дочкою священика Матфона – нащадка первосвященика Аарона, старшого брата Мойсея, котрий разом з ним у 1250 р. до н.е. вивів ізраїльтян з Єгипту. Іоаким походив із роду царя Давида. І хоча Іоаким та Анна мали за собою довгий ряд предків, серед яких були імена патріархів, первосвящеників і царів, вони були відомі не тільки своєю знатністю, але й, насамперед, своєю скромністю і смиренням. На той час нащадки Давида та Аарона вже змішались із загальною масою людей і нічим не відрізнялись від інших. Іоаким володів великими стадами худоби, тому подружжя жило безбідно. Але на себе вони витрачали тільки одну третю частину своїх прибутків, третину жертвували на Єрусалимський храм, а ще одну третину роздавали бідним. Це були праведні і благочестиві люди. Своєю праведністю вони перевершили всіх людей, що жили раніше. Їх життя стало найвищою точкою благочестя, якої тільки могло досягнути життя людей Старого Завіту. І одне лише горе, безперервне і повсякденне, затьмарювало життя цих добрих людей. Пройшло 50 років їх сумісного життя, а в них не було нащадків. У ізраїльтян це вважалось ганебним, адже діти – це благословення Боже, а бездітні люди позбавлялись його. За законами того часу, Іоаким мав право вимагати розлучення за неплідність своєї дружини. Але він любив Анну і не хотів розлучатися з нею.


Господнє диво

Одного разу у велике свято Іоаким приніс до Єрусалимського храму дари Господу. І тут у храмі знайшовся чоловік, який почав з великим презирством говорити про бездітний шлюб Іоакима. Первосвященик відмовився прийняти дари від Іоакима через його бездітність. У цю мить, стоячи перед жертвою, яку він з такою любов’ю сподівався принести Богу, його пройняло гірке відчуття своєї негідності. У глибокій скорботі вийшов він з храму, повторюючи про себе: «Для всіх нині велике свято, а для мене день сліз». Іоаким так зажурився, що не захотів повертатися додому, а пішов у гори, де паслися його стада, і усамітнившись в пустелі, почав гаряче молитись Богу, щоб Той звершив диво і дав йому стати батьком, як колись став батьком у глибокій старості Авраам. Так у молитві він провів 40 днів.

Звістка про печальні події, які трапилися з Іоакимом, дійшла до Анни. Вона заплакала і занудьгувала ще більше, ніж її чоловік, оскільки вважала, що саме вона винна у тому, що Господь не дає їм дитини. Одного дня, коли Анна працювала в саду, вона побачила на лавровому дереві пташине гніздо з маленькими пташенятами і з гіркотою промовила: «Вся природа прославляє, Тебе, Господи, своїми плодами. Всі радіють, дивлячись на дітей своїх. Одна я безплідна, як степ без води. Господи, Господи! Ти подарував Сарі сина в старості. Почуй мене, і я принесу народжене мною дитя в дар Тобі, і нехай благословиться в ньому милосердя Твоє!» Всю душу свою вложила Анна у ці слова. І як тільки промовила їх, перед нею з’явився ангел і сказав: «Твоя молитва почута, Анно! Волання твої пройшли крізь хмари і сльози твої впали перед престолом Господа. Ти народиш Дочку, благословенну, найвищу гілку всіх дочок земних. Заради Неї благословляться всі роди земні. Через Неї буде дано спасіння всьому світу. І буде названа Вона Марією». Анна зараз же дала обіцянку віддати свою дитину на служіння Богові. І перед тим як поділитися своєю радістю з чоловіком, поспішила до Єрусалимського храму, щоб ще раз подякувати Господу і повторити там свою обітницю.

У цей же самий час ангел з’явився до Іоакима і сказав йому: «Твоя молитва почута. Дружина твоя Анна зачне і народить тобі Дочку, яка стане вашою спільною радістю і буде радістю для всього світу. У знак правдивості моїх слів іди до Єрусалиму. Там біля Золотих воріт, ти знайдеш свою дружину, якій я вже звістив це». Здивований Іоаким, дякуючи Богові всім серцем, поспішив до Єрусалиму. Тут він побачив Анну, що молилася біля Золотих воріт. Побачивши Іоакима, вона підбігла до нього, обняла і сказала: «Знаю тепер, що Господь благословив мане. Будучи вдовою, я тепер не вдова, будучи безплідною, я тепер зачну»! Іоаким також розповів Анні про благу вість Ангела. Щасливі вони разом пішли до храму і принесли велику жертву Господу. Це сталось 9 грудня. У цей день Православна Церква святкує зачаття Пресвятої Діви Анною. Богослови доводять, що хоча Діва Марія була зачата від звичайних батьків, на неї не перейшов первородний гріх. Св. Дмитрій Ростовський писав: «Ангели дивуються зачаттю Твоєму, Пречистая, як Ти від сім’я зачата, а гріху не причетна».


Різдво Пречистої Діви Марії

Через дев’ять місяців, 8 вересня, у Анни народилась Дочка, найчистіша і найблагословенніша від усього, що було коли-небудь створено на землі, начало нашого спасіння, наша заступниця перед Богом. Її народженню раділи небо і земля. Іоаким приніс Богу великі дари та жертви і отримав благословення від первосвященика, священиків і всього народу за те, що удостоївся благословення Божого. Потім він влаштував вдома велике свято, і всі величали і славили Бога.

Існує передання, що коли Марії минуло шість місяців, Анна поставила її на землю, щоб подивитись, чи зможе вона стояти. Дитина зробила сім кроків і знову пішла на руки до матері. Анна вирішила, що її дочка не буде ходити по землі, поки вона не введе Її до храму Господнього. Вона влаштувала особливе місце у спальні Дочки, куди не допускалось ніщо нечисте, і запросила непорочних дочок іудейських, щоб вони доглядали за немовлям. Коли Марії сповнився рік, Іоаким влаштував велику гостину, на яку запросив священиків, старійшин і багато народу, і підносив Марію під благословення священиків, а Анна радісно прославляла Бога, що він звільнив її від безпліддя і «позбавив її від образ ворогів її».


Богородиця, а не Христородиця

З’явлення Діви Марії споконвічно готувалось Божественним проведінням. Вона народилась у час, коли люди дійшли до такої межі морального падіння, що піднятись із цієї гріховної прірви здавалось вже неможливим. Патріархи і пророки усвідомлювали це і відкрито говорили, що Господь повинен прийти на землю, щоб виправити людей і не допустити погибелі людського роду. Для спасіння людей Бог Син захотів прийняти людське єство і Пречисту Діву Марію, єдину гідну вмістити в себе джерело чистоти і святості, Він обрав стати своєю Матір’ю.

Проте не всі християни відразу визнали Діву Марію Ма­тір’ю Господа. Константинопольський патріарх Несторій, який проповідував роздільне існування божественної і людської природи у Христі, доводив, що Діва Марія народила не Бога, а чоловіка Ісуса Христа, котрий тільки потім прийняв божественну природу. Тому Несторій запропонував називати Діву Марію не Богородицею, а Христородицею. Та Александрійський папа Кирило і Римський папа Євлалій виступили проти такого вчення. На третьому Вселенському соборі, що відбувся 9 (22) вересня 431 р. у м. Ефесі, вчення Несторія було засуджене як єретичне і було постановлено називати Діву Марію Богородицею. Рішення Ефеського собору сприяло повсюдному прославленню Богоматері. Перша згадка про святкування Різдва Пресвятої Діви зустрічається у Східній Церкві у Словах архієпископа Константинопольського св. Прокла (433–446), а в Західній Церкві – у требнику римського папи Гелалія (492–496). Офіційне введення цього свята на Сході приписують візантійському імператору Маврикію (539–602). На Заході свято Різдва Богородиці ввів як обов’язкове для всієї католицької церкви папа Інокентій IV на Ліонському соборі 1245 року.    Свято Різдва Богородиці відкриває собою церковний рік. Воно є першим серед дванадцяти головних християнських свят.

Ярослава БОНДАРЧУК
Просмотров: 416 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]