Понеділок

18.02.2019

09:27

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Родинні реліквії – найцінніший скарб

Одвічний клубок історії тісно змотаний у родовідну зав’язь. У давнину наші предки зобов’язані були знати поіменно свій родовід до п’ятого-шостого коліна. Бо, за народними легендами, людина, котра відцуралась свого роду, ставала вовкулакою. Тому духовною святинею – скарбницею шляхетних людських почуттів – в Україні і до сьогодні залишається родина з її власними традиціями та реліквіями. 

Саме під захистом родинної аури нещодавно побували всі гості та учасники сімейного вогника «Родинні реліквії» у 5-Б класі Острозького НВК «Школа І-ІІІ ступенів-гімназія». Це був своєрідний творчий підсумок довготривалого пошуку, систематизації та презентації цікавих і неповторних оберегів-реліквій кожної родини класу. Захоплення викликали збережені старі фото, вишиванки, ікони, книги, прадідусева люлька, дідухи, старі дерев’яні ночви для вимішування хліба, навіть пампушки за рецептом прабабусі.

Але до сліз усіх вразила історія однієї пожовклої весільної світлини травня 1939 року, що є родинною реліквією сім’ї Вільбовців. Адже це фото-оберіг всю Другу світову війну знаходилось у кишені прадідусевої гімнастерки, рятуючи його від куль та снарядів.

Унікальний «Акафіст Пресвятої Богородиці Казанської» (1893 р.) презентував Максим Гловацький. За пожовклими сторінками, котрі дивом збереглися навіть у сталінських таборах, прослідковується не лише непроста доля окремо взятої родини, але й усієї України, котра зберегла свою духовність крізь роки й печалі.

А Дарія Сидорук розповіла дивовижну історію про свою сімейну реліквію – стародавню ікону, що незбагненним чином одна-єдина врятувалась під час війни, коли фашисти дощенту спалили село її прабабусі.

Далеке воєнне лихоліття згадувалось майже у кожній розповіді п’яти­клас­ників про їхні родинні реліквії: це і фото, нагороди, вірші. А як тепло у багатьох сім’ях зберігають традицію вшанування Дня Перемоги. Наприклад, Софія Гловацька не лише презентувала цікаву родинну історію зустрічі у далеких бойових 30-х роках біля озера Хасан своїх прабабусі та прадідуся, а й із вдячністю прочитала вірш-присвяту усім ветеранам війни та розповіла про щорічне святкування 9 Травня у родинному колі.

Кожна сімейна реліквія п’яти­клас­ників заслуговувала на велику повагу, адже їх душі та серця мали можливість відчути родинне тепло історії, її живий пульс, котрий із призабутого минулого пробивається до нас живим струменем пам’яті, підтримки, надії.

Велика подяка усім небайдужим родинам п’ятикласників, котрі долучились до створення цього неповторного сімейного дійства.

Лариса КОНОНЧУК,
учитель суспільних наук, класний керівник 5-Б класу Острозького НВК «Школа І-ІІІ ступенів-гімназія»

№ 15 від 11 квітня 2015 р. Категория: Освіта і виховання | Просмотров: 808 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]