Субота

23.02.2019

23:53

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Шевченківський поетичний марафон фінішував

Дев’ятнадцять діб у Острозі тривала безпрецедентна акція, організована Національним університетом «Острозька академія», під час якої безперервно читали твори генія українського народу Тараса Шевченка.   

«Реве та стогне Дніпр широкий…» – а десь далеко-далеко в цей час ревіли мотори БТРів, стогнала кримська земля під чоботами окупантів, а сам сивий Дніпро, напевне, не хотів нести свої підняті хвилі до таврійських сухих степів…

«Реве та стогне Дніпр широкий…» – а за вікном завивав сердитий вітер, проносячи пил та сміття, закружлявши усе те на велику висоту, гнучи додолу не лише верби та тополі, а й ламаючи явори та горіхи…

«Реве та стогне Дніпр широкий…» – горами підіймалася завірюха, змінював її дощ, вже й зима скінчилася і почалася занадто рання весна… Яка, як відомо, починається з Шевченка. А тут, в прес-центрі академії, все лунало й лунало: «Реве та стогне…». І пролунали тут ці рядки немало-небагато – 45 разів. Саме стільки починали читати «Кобзар». Перегортаючи його сторінки повністю більш, ніж два рази за добу.

Не раз за ці дні і блідий, і ясний місяць то виринав з-за хмар, то потопав у сивій імлі. І треті півні ще не встигали прокукурікати, як бадьорий читець зміняв іншого – адже важливо було ні миті не втратити, аби «локомотив» поетичного марафону не спинився і досяг своєї кінцевої мети. А він взагалі набрав такий розгін, що спинився аж через добу після запланованої зупинки. На позначці: 19 діб, або 456 годин, або ж – 27 360 хвилин! Саме стільки тривало безперервне читання творів з «Кобзаря» Шевченка. Тривало, завдяки невгамовному бажанню студентів відчути справжній зміст його творів, долучитись до високої поезії. Читали виразно, вкладаючи усе своє вміння – адже це були не професійні декламатори, а майбутні економісти, юристи, гуманітарії. Ніхто з них не поставився формально до цієї справи, і, якщо інколи щось і заважало чітко прочитати текст, то це – хвилювання. Ніщо не порушувало тиші у цій затишній кімнаті, ніхто тут не гомонів, як на вулиці, і навіть мобільні телефони заборонялося вмикати. За порядком, за веденням самого дійства, передачею через Інтернет спостерігало, брало участь, працювало чимало людей. Так, стюардами було 114 осіб, читцями – 2736 студенток та спудеїв, операторами – 12 спеціалістів, фотографами – 8. Свідками, які спостерігали за дотриманням усіх вимог встановлення світового рекорду, – 228 людей. Ці дані оприлюднив по завершенню марафону ректор академії Ігор Пасічник. Приємно удвічі, що і серед студентів, і серед тих, хто допомагав організаторам, було чимало острожан.

Так, свідками, наприклад, були працівники статистики – Людмила Кригер, Ірина Корешняк, Алла Кухарчук, Галина Пахно; вчителі – Алла Параниця, Віктор та Ярослав Романчуки, Леонід Карімов, Валерія Панюк, Тетяна Матласевич, Світлана Поліщук, Ольга Лисенко, Людмила Шикер, Лілія Кравець, Галина Базелишина, Аліна Кіндзерська, Лідія Драчук, Ніна Ярмольчук, Юлія Полонська, Світлана Ягодка, Наталія Герасимчук, Валентина Ясінська, Світлана Олійник, Любов Тимчук, Інна Франчук; бібліотекарі Людмила Захарчук, Алла Богдан, Ольга Бояр; музейники – Марія Данилюк, Микола Манько, Сергій Кибкало, Анатолій Хеленюк; «банкіри» Олександр Пустовіт, Андрій Камінський, Наталія Ундір; працівники міськради та підрозділів міськвиконкому – Олександр Юрчук, Юрій Ягодка, Богдан Турович, Ірина Волянюк, Зоя Систалюк, Галина Загородня. Багато було членів літоб’єднання імені Івана Маєвського та журналістів – Іван Глушман, Всеволод Ковальчук, Віра Мальчук, Леонід Андрощук, Євгенія Гембаровська, Олесь Ундір. Також участь приймали пенсіонери, приміром, Віра Конончук та Володимир Поліщук. На жаль, всіх згадати немає змоги.

Та не лише острожани були причетними до цього свята Тарасового слова. Приїздили люди з Гощі, Нетішина – Микола Руцький та Богдан Фединчук; Рівного – заслужений артист України Олексій Заворотній та інші. Читав Шевченка разом із студентами і відомий письменник Юрій Андрухович.

Зізнаємось, важко іноді було їм: адже твори Шевченка звучали у часі досить своєрідно: від півгодини, як «Катерина» або «Марія», чи навіть півтори години («Гайдамаки») до 7-10 секунд ( чотири вірші, яких у «Кобзарі» чимало).

Отож, в Острозі встановлено світовий(!) рекорд! І, після оформлення усіх необхідних документів, ім’я нашого міста, Острозької академії буде внесено до Книги рекордів Гіннеса. Що цікаво, за даними усе ж того Ігоря Демидовича, читцями та спостерігачами, обслуговуючим персоналом було (чи то аби не заснути уночі, чи то – аби краще, голосніше прочитати твір) випито 1200 літрів кави та чаю; 1100 літрів води! Оці дані поки що вразили і пишучу братію, і телевізійників найбільше. Від себе додам – до великої кількості випитого напою бадьорості також причетний.­

Ця акція вже внесена до Книги рекордів України, що сертифікатом засвідчив теж наш земляк, нетішинський журналіст Олександр Шустерук. Саму ж акцію студенти присвятили Героям Небесної сотні. Саме через криваві події в Києві марафон, який планували завершити у день народження Поета, було перервано, а згодом – відновлено. Тому афіші з повідомленнями про цю творчу акцію, розміщені по місту, дещо не відповідають дійсності. Адже номінований «Найдовший естафетний марафон читання» тривав правдиво з 27 лютого по 18 березня, чим перевершено попередній рекорд більш, ніж на 2 доби! Тож не дивуйтеся, що деякі ЗМІ (а серед них був навіть «Пенсійний вісник») дали невірну інформацію.

Гідно ж завершили цей інтелектуальний подвиг студентський мітинг, уже на академічному подвір’ї та голосне читання разом з ректором животрепетного вірша «І мертвим, і живим…».

Олександр ГЛАДУНЕНКО

№13 від 22 березня 2014 р. Категория: Події | Просмотров: 436 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]