Вівторок

19.02.2019

13:51

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Школа – мій другий дім
Стежину в світ незвіданої далі

Нам прокладають наші вчителі.

Ми – радість їхня, ми – їхні печалі,

Ми – сиві скроні й сонечка малі.

Такими словами із гімну, написаного Стрілецькою Валентиною Володимирівною, зустрічає діточок Межиріцька школа. Їхній зміст найкраще розуміється тоді, коли чуєш їх на випускному. А юні дівчата тоді навіть не можуть стримати сліз. Саме в школі ми починаємо обирати свою життєву доріжку. У нашому виборі важливу роль відіграють вчителі. Із впевненістю можу сказати, що вони віддають належне вихованню та навчанню своїм учням.

Історія моєї школи бере свій початок від 1968 року. А саме з 1 вересня, вона була відкрита, завдяки підтримці тодішнього голови колгоспу "Жовтень” Облапенка Петра Івановича. На відміну від попередніх невеликих приміщень, це була вже двоповерхова будівля, розрахована на 300 учнів. Школа мала вдосталь місця, тут була актова зала і бібліотека, спортивна зала, було відведено місце, де б учні могли смачненьким підкріпитися. Загалом школа повністю відповідала очікуванням дітей, які хотіли у ній навчатися. Тоді вона відкрила свої двері як восьмирічна, проте через шість років її було реорганізовано в середню. Особливість її у тому, що завдяки такій кількості місць вона змогла прийняти до навчання учнів із Лючина, Слобідки, Прикордонного, Стійла, Кам’янки. Колектив вчителів створив у ній таку атмосферу, що будь-яка дитина могла почувати себе важливим учнем, який, навчаючись тут, ставав частинкою школи.

Саме тоді коли школа функціонувала вже другий десяток, як середня школа, у 1996 році першачками став і мій клас – 18 учнів, першою вчителькою для нас стала Добровольська Любов Володимирівна. Пам’ятаю маленькі парти, пофарбовані у синій колір. Усі одинадцять років ми провчились в одному і тому ж класі.

До цього дня пам’ятаю, як ми святкували свій перший невеличкий випуск – перехід до п’ятого класу, що символізував собою крок у доросліше життя. У п’ятому класі, підписуючи зошити, ми вже зазначали, що навчаємось у школі-гімназії. У старших класах любов до музики нам привила Захарчук Інна Володимирівна, яка була нашим класним керівником. Звичайно, кожен вчитель запам’ятався своєю особливістю та манерою викладання предмета. Заклад забезпечив нам усі умови для прояву своїх можливостей в подальшому розвиватися.

Цікаво те, що випускався наш клас у 2007 році як учні, які закінчили Межиріцький НВК "Школа I ступеня-гімназія”, бо школа на той час вже шість років існувала як школа-гімназія з поглибленим вивченням природничо-математичних наук. Особливість такого поділу дала можливість обрати, у якому напрямку ми хочемо в подальшому навчатися. Наш клас обрав фізико-математичний напрям.

Який би статус не носила наша школа, ставлення до неї не змінювалось. Шкільні роки стали незабутні. Нині, коли проводяться розважальні заходи у закладі, ми з радістю йдемо туди. Не тільки аби побачити виступи учнів, а й поспілкуватись зі своїми вчителями. Від адміністрації НВК "Межиріцька ЗОШ I-III ст. – ДНЗ” прийшло запрошення для випускників. Наразі з нетерпінням чекаємо на зустріч шкільних друзів, яка відбудеться 11 лютого 2012 року.

Марія ГУБЕРНЮК
Просмотров: 1033 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]