Субота

18.11.2017

07:39

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Трагедія сіл Острожчини

Напередодні свята Покрови 1943 р. сталася одна з найбільших трагедій в історії Острожчини. Нижче подаємо витяги із «Суспільно-політичного огляду південної частини Рівненської області за місяць жовтень» від 31 жовтня 1943 р., підготовленого уповноваженим представником Організації українських націоналістів, що підписався псевдо «Микола».

«Німецька адміністрація і надалі є сконцентрована по районних центрах… За винятком сіл, положених ближче міст та залізниць, втратила панування над теренами… – населення не сприймає німецьких наказів та вороже ставиться до їх вимог… В загальному в теренах панує УПА, проте часто і німці наводять «свої порядки», це особливо тоді, коли виїжджають в терен з більшою збройною силою.

Є часті випадки, що під час таких виправ німці попадають в засідки укр. повстанців (або повстанців інших поневолених народів), при чому поносять великі втрати. Після таких ви­падків, річ очевидна, німці своїх виправ не припиняють, але тим більше хочуть показати, що вони тут ще є влада. І так нападають на села, в околиці яких стався даний випадок, палять їх, а людей, кого зловлять,— розстрілюють або пря­мо палять живцем на пожарищі запалених будинків. Напр., в с. Точивики (Острізького р-ну) 1.Х. німці приїхали, щоб примусити людей здати поставку, але попали там на засідку повстанців, що несподівано заатакували німців. У висліді цього бою німці лишили на полі вбитими 21, п’ять взя­то в полон, вісім ранено, решта втекли. У відповідь на те німці зібрали більші сили і 12.Х. о 2 год. ночі заатакували бага­то сіл того району, у висліді чого спалено (цілком) 15 сіл, а саме: Завидів, Лючин, Грозів, Грем’яче, Галівка, Точиви­ки, Грем’яцькі та Завидівські хутори, Озера, Михайлівка, Новомалин, Дерев’янче — Мале і Велике, Попівці. При цьому нараховується 500 людей вбитими і спаленими живцем у вогні. Палили і нищили все, що не могли заграбувати. У нападі брали участь не тільки німці, але й поляки (що є на службі німців)…».

Додамо до цього документа, що в кінці вересня – на початку жовтня 1943 р. розташований в Здолбунівському і Острозькому районах підрозділ кількістю 135 осіб із числа азербайджанців – радянських полонених на німецькій службі – перейшов на сторону УПА, в результаті чого зріс контроль останньої за селами цих районів і унеможливлювалося стягнення окупантами контингентів з місцевого населення. Німецький крайсляндвірт Острога для стягнення контингентів вирішив використати військовослужбовців льотної частини, що переїздила з фронту в тил на відпочинок, і направив їх разом із загоном польської поліції в с. Точивики. Три сотні УПА включно із азербайджансько сотнею, оточили це село; шуцмани-поляки своєчасно залишили небезпечний терен, а фронтовики-льотчики, не орієн­туючись в цій місцевості і спантеличені німецькою уніформою азербайджанців, потрапили в оточення і після бою з упівцями втратили вбитими 20 і полоненими 5 осіб.

У відповідь німецька окупаційна влада, стягнувши в район Острога значні військові сили і залучивши до акції відплати польську поліцію та озброєних нею цивільних поляків-чоловіків, оточила майже половину Острозького району (села колишніх Новомалинської й північна частина Хорівської гмін), і спалила ці села разом із прилеглими до них хуторами впродовж двох днів перед Покровою 1943 р. Як правило, фашисти обстрілювали села із мінометів, а вцілілі після цього будинки підпалювали вручну. Не викликає сумніву, що, крім спалення сіл, метою карателів було і фізичне знищення населення. Якщо жителі прилісних сіл, в більшості, змогли сховатися в лісі, то в селах, розташованих далі від лісів, було замордовано і спалено живцем 430 селян різного віку і статі (за підрахунками тодішнього начальника польової жандармерії при штабі УПА-Південь Миколи Андрощука – «Вороного», зроблених по слідах трагедії. Не виключено, що саме М. Андрощук – до речі, колишній учень одної із острозьких шкіл, – був автором цитованого суспільно-політичного огляду).

Ведучий рубрики Микола МАНЬКО, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника м. Острог

№ 41 від 10 жовтня 2015 р. Категория: Наш історичний календар | Просмотров: 303 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]