П'ятниця

22.02.2019

13:28

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

У галузі зв’язку – 41 рік!
Майже повний тезка нашого Президента – Віктор Федорович Кондратюк – працює у сфері зв’язку вже 41 рік. А це майже півстоліття! За цей час він помалу піднімався кар’єрними сходинками і зараз обіймає посаду начальника дільниці. Він повідав читачам «Замкової гори» про набутий досвід, свою професію та життя.  

Все своє трудове життя працював лише у галузі зв’язку. Після закінчення восьмирічної школи Віктор Кондратюк вступив до Херсонського судно-механічного технікуму ім. адмірала Ф. І. Ушакова. Всі спеціальності там стосувались суден, крім однієї: «районний електрозв’язок та радіофікація». Там було відділення зв’язку. Закінчивши його, та відслуживши належний термін у лавах Радянської армії, чоловік, як би не звучало це комічно, пов’язав своє життя зі зв’язком. Починав Віктор Федорович з посади електромеханіка сільських телефонних станцій. Наступною сходинкою була посада начальника лінійно-технічного цеху. Це був цех, який обслуговував радіофікацію та телефони у сільській місцевості району. У той час керівників вибирали. І його, як одного з кращих працівників, вибрали начальником сільських з’єднувальних ліній. У його володінні були лінії телефонного та радіозв’язку, які з’єднували села району з центром в Острозі. Тут герой розповіді пропрацював близько десяти років. У 1999 відбулось серйозне скорочення районних кадрів і укрупнення обласних. Зараз у посади пана Віктора довга і складна назва – начальник дільниці технічної експлуатації станційних лінійних споруд.

– Наша задача – вчасно надавати послуги людям, проводити ремонт ліній зв’язку, які цього потребують в Острозі та Острозькому районі. Щоправда, саме кількість радіоточок останнім часом значно скоротилась. У селах їх практично не лишилось, а в Острозі – близько 500. Та й стаціонарних телефонів стало значно менше. За 40 років, які я працюю у галузі зв’язку, змінилось багато чого і у світі загалом, і зокрема у зв’язку. Поява мобільників дозволила багатьом відмовитись від проводового зв’язку. Була хвиля, коли масово почали відмовлятись від стаціонарних телефонів десь кілька років тому. Її відголосся чути й досі. Крім телефонного та радіозв’язку ми надаємо послугу «ОГО» – доступ до мережі Інтернет. Ми маємо конкурента в Острозі, і приємно зазначити, що користувачі вважають наші послуги якіснішими. Ті, у кого лишився підключеним телефонний зв’язок, здебільшого залишили його саме через Інтернет. Або також користуються стаціонарними телефонами літні люди: для них зручними є великі цифри на набирачі номеру, велика трубка.

Хоча, як стверджує Віктор Федорович, не все так погано, адже є люди, які, навпаки, просять провести їм телефонний кабель. Зустрічаються навіть випадки, коли хочуть підключити зв’язок, а кабель вже завантажений і нема можливості провести ще одну лінію. Тоді вони чекають, доки хтось із сусідів вирішить відключити телефонний зв’язок, щоб підключитись замість них. Тобто говорити про те, що «домашні» телефони відмирають, не можна, лише про те, що суттєво скоротилась їх кількість.

 – Можна застосувати і порівняння з «хвилею», що стосується викрадення ліній зв’язку. Це почалось після того, як підприємці почали приймати кольорові метали. Та після відповідних оперативних дій правоохоронних органів «хвиля» пішла на спад. Зараз, звісно, також таке трапляється, проте значно менше.

Повертаючись до причини розмови (професійного свята) питаю чому обрав таку професію. Відповідь є закономірною: так розпорядилась доля.

 – В дитинстві я хотів бути військовим. Навіть вступив до морехідного училища ім. лейтенанта Шмідта у Херсоні. Але поспілкувавшись з дядьком-моряком, зваживши «за» та «проти», та послухавши його, як представника старшого покоління, перевівся у інше училище, на цивільну спеціальність. Жодного разу не шкодував про зроблений вибір. Робота мені подобається. У нас чудовий колектив – був і є зараз, колеги завжди готові підтримати і допомогти одне одному. Їм, і всім працівникам галузі зв’язку, можу побажати лише одного: здоров’я. Якщо буде здоров’я, то буде й все інше, а без нього, по суті, нічого і не потрібно.

Людмила ПАНАСЮК
№46 від 16 листопада 2013 р. Категория: Виробництво, торгівля і побутове обслуговування | Просмотров: 250 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]