Середа

20.02.2019

00:48

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Убий у собі москаля

Тепер, коли приходить рукописний лист, завжди відкриваю його з нетерпінням. Таких дописів останніми роками стало набагато менше, ніж років 7 – 10 тому. Зазвичай, люди, особливо молоді, не утруднюють себе писанням ручкою, а створюють електронні повідомлення. Їх не треба нести до поштового ящика чи пошти, витрачатися на конверти, марки, папір. Такий лист простіше писати, потім коректувати, змінювати і миттю пересилати «електронкою». Тож у п’ятницю, 27 березня, відкриваючи конверт, не розраховував на гірке розчарування. В пам’яті ще жива атака з телефону, майже рік тому, «вєтєрана пєдагогіческого труда» щодо моєї позиції відносно януковича, путіна, клятої москалії. Потім був напад місцевого прихильника новоросії, якогось острозького українофоба, який накинувся на мене з кулаками за згадані публікації. Лише втручання перехожих врятували хто зна від яких наслідків. Були й інші погрози та вимоги не називати своїми іменами лютих ворогів України. І це в Острозі, бандерівському краї… 

Але повернусь до згаданого листа. Його автор (хоч на конверті вказане прізвище, ім’я та адреса, але мені вдалося з’ясувати, що такого мешканця міста взагалі немає, і, скоріше за все, ті дані вигадані, псевдонім, так би мовити) звертається безпосередньо до мене. З перших рядків він, м’яко кажучи, пропонує «… хватить ганьбити Російського президента» (тут і далі буду в лапках передавати без змін, але зі скороченнями, слова з листа нашого дописувача). Він, мовляв, «господар у своїй країні», «цінує і береже історію своєї країни», «українцям дає роботу», в тому числі й острожанам, не виганяє їх, а ще «… вас учить у всьому, а ви і не здогадуєтесь в цьому». Крім того, чоловік обурюється поваленням пам’ятників Леніну (хоча наша газета жодного разу про це не писала), важкому життю в нашій країні, подорожчанню, а найбільше те, що я дозволив собі писати імена ворогів України з малої літери – «А при якій владі ти став таким розумним? Хоч зараз, як я читаю, прізвища пишеш з малої букви…».

Нагадаю, що минулого року «вєтєран пєдагогіческого труда» назвала мене «мовним сєпаратістом» за мої пропозиції та нововведення. Тоді це сприйнялося по-різному, але тепер в Інтернеті вже є люди, які підтримують мою пропозицію внести в український правопис, як виняток, в знак великої зневаги до лютих ворогів нашої країни, правило про написання деяких імен та географічних топонімів з малої літери. А хіба негідник янукович і антихрист путін заслуговують іншого? Завдяки їм в Україну прийшла війна, загинули тисячі людей, ще більше стали інвалідами, отримали фізичні й психічні недуги, у нас підступно «вкрали» Крим, відбувся розкол в країні, завдано величезних збитків народному господарству. Підготовка до війни, відділення східних і південних областей від України, почалися дуже давно, можливо ще за часів Єльцина, коли злодюгу, душогуба і кровопивцю путіна кадебісти та інші москальські ляльководи активно просували до вершини влади. Але найактивніше процес знищення України проходив за часів правління колишнього «стукача» януковича, коли і СБУ, і армією керували громадяни клятої москалії.

А тепер щодо назви агресивного північно-східного сусіда. Я не можу поважати, чи бодай відноситись байдуже, до країни, яка пролила ріки крові моїх співвітчизників, сіє ненависть, біду на нашій землі й в усьому світі… А ще клята москалія вкрала у нас і тепер користується тим, що їй не належить – назву своєї країни, нахабно присвоїла нашу історію (хто молодший брат?), спотворила наше минуле, хоче у рабстві тримати український народ у майбутньому. Краще сказати, ніж у пісні Ореста Лютого «Убий у собі москаля» (українського націоналіста, актора, телеведучого, шоумена, музиканта Антона Мухарського), мабуть, неможливо. (Для економії газетної площі даю суцільним текстом з використанням тегів, як символів нової строки.) Слова із пісні можна цілком віднести до всіх путінофілів і в нас, а в клятій москалії й поготів. Тож: «Москаль – загарбник, наволоч і кат // Синонім підступу й брехні! // Москаль – він українцеві не брат // Його не любим я і ти! /// Москаль, лізе нагло, водку жре // Матом криє, в морду б’ється // Тля московської землі // «Удалиє» москалі! /// Ти бачиш бідність, бачиш бруд // Ти бачиш спалені поля // Хати розбиті, рабський труд – // Все це діяння москаля! /// Москаль – не росіянин, не казах // Не білорус, не армянин // Москаль – не українець, не латиш // Не молдаван і не грузин. /// Москаль, вічний варвар, вічний хам // Бруд російської землі! // Чуже загарбать, знищить храм – // Все це вміють москалі! /// Москаль не любить та ї..е // Для нього вбити – це х...я! // Одвічний блуд, одвічний гріх – // Все це ознаки москаля! /// Москаль – страшніший чорта той москаль // А може він і сам є чорт (без сумніву це – путін – від автора)! // Москаль – не без урода той народ // В якому чорт москаль живьот! /// Москаль, КДБ і Соловки // І трупом вкритая земля // Мордви диявольські полки – Все це творіння москаля! // Брат-росіянин, зрозумій, // Благають небо і земля: // В собі ти москаля убий // Убий в собі ти москаля!!!».

Жорстко і жорстоко, але доля правди щодо клятої москалії і більшої половини її громадян, лугандонів і їхніх симпатиків по всій Україні, у тих словах є. Нацисти були жахливими, але рашистсько-сатанинські загарбники набагато гірші. Перші, хоч відкрито, йшли і насад­жували свій «новий порядок» на окупованих землях, а псевдобрати, роблять теж, але ще вигадали якусь гібридну війну, зазомбували тисячі кацапів і з їх допомогою підступно знищують наш народ, країну, все наше майбутнє. Я вважаю, що на Донбасі Україна протистоїть не тільки окупантам і терористам, а там відбувається вирішальне протистояння між світлом і темрявою, між добром і злом, між цивілізованою Європою і дикою москальською азіатчиною. Сподіваюся, що за всі злодіяння на нашій землі антихрист путін, слуги та безмозглі послідовники темних сил будуть покарані Богом…

А ще автор листа теплими словами висловлюється про СРСР. Я і сам згадую зниклу країну, багато в чому з позитивної сторони. Я трохи пам’ятаю брежнєвський соціалізм, андроповське закручування гайок, більше горбачовську перебудову. Але був жахливий сталінізм, ленінський терор (диктатура пролетаріату), голодні хрущовські роки. Та я не про це. Не заперечую, поряд із поганим, в радянській системі було й хороше. І шкода, що незалежна Україна його не взяла в теперішній час. Інколи мені здається, що наша країна чимось схожа на п’яницю, який все змарнував і тепер ходить з торбою по світу, просить милостиню. Тут автор допису правий «… а ми, українці, зруйнували все…». Та одну важливу річ наш дописувач упустив. За таке прославляння окупанта, загарбника в часи СРСР, як в його листі, могли посадити надовго. Та, слава Богу, в нас демократія. І саме вона не подобається автору листа. Мені здалося, що він хоче, і це проглядається між строками, жити в диктаторській країні. Це жахливо. Справді, може йому варто в собі вбити москаля…

 Хотілося б ще багато чого сказати, з чимось погодитись із автором листа, чомусь заперечити, але не вистачає місця для інших важливих матеріалів. Зазначу лише, що я не є ярим прихильником нинішньої влади, зок­рема, Президента олігарха. Мені, як й іншим нашим громадянам, нашому дописувачу, м’яко кажучи, дуже не подобається стрімке зниження рівня життя, інфляція, відсутність роботи, корупція, неефективна система господарювання, «п’ята» ворожа колона в місті й державі цілком, подекуди брехня та ін. Але давайте уважніше придивимось, хто спричинив багато наших бід, хто зомбував східняків, хто нині організовує теракти в Одесі, Харкові та інших містах, не кажучи про Донбас. І знову ж, поряд з нашими внутрішніми ворогами, помітно довгі «вуха» північно-східного сусіда, для якого чим в Україні гірше, тим йому краще. Поки що біда і гірко, що ми не згуртовані, сваримось, ділять нашу Україну олігархи. Після зараження хвороботворними вірусами та бактеріями, хворіючи, організм створює антитіла, які роблять його сильнішим, дають можливість знищувати заразу наступного разу. Хочеться вірити, що в цій гарячці такі антитіла нині виробляються Україною, щоб в майбутньому вже більше ніколи не піддаватися рашистській брехні і підступу.

Іван ГЛУШМАН

Просмотров: 233 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]