Вівторок

24.10.2017

08:22

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

В школі завжди цікаво...

Лариса Статкевич вже 28 років працює вчителем початкових класів Острозької ЗОШ І – ІІІ ст. № 3. Родом вона з Білашева. Після закінчення місцевої восьмирічки навчалася у Грем’яцькій СШ, яку, до речі, закінчила із золотою медаллю, в Дубенському педучилищі, заочно в Рівненському педінституті. Отримавши омріяну спеціальність, юна Лариса Лукащук почала трудову діяльність в школі свого рідного села. Працювала деякий час на декретному місці, а коли повернулася на роботу основна вчителька, перейшла працювати в наше місто. Спочатку була педагогом-організатором в школі-інтернаті для дітей з вадами слуху, а згодом влаштувалася в нашу новоміську школу, де трудиться й тепер, і вже навчає дітей свої перших випускників.

Мене цікавило, чому жінка обрала родом своєї трудової діяльності педагогіку. Лариса Олександ­рівна каже, що бути вчителем мріяла ще в дошкільному віці. Вона серед своїх однолітків, молодших і навіть старших організовувала «школу» – брала папір, ручку і намагалася їх навчати. Це бажання не зникло і в початкових класах, а в старших й поготів. Тепер героїня моєї розповіді «Старший вчитель», має вищу категорію. В 2000 році вона здобула перемогу в міському конкурсі «Вчитель року». Впродовж багатьох років праці на педагогічній ниві, неодноразово була нагороджена грамотами, подяками міського відділу освіти, обласного управління, міської ради. Та не це головним вважає вчитель у своїй роботі. Вона говорить, що головне, аби дітям, батькам було добре, щоб була співпраця, яка даватиме позитивний результат у виховній і навчальній діяльності. З нашої розмови я переконалася, що Лариса Статкевич прихильник, так би мовити, партнерської педагогіки, де вчитель і учень не відгороджені віковою стіною, де майже немає бар’єрів, які властиві прихильникам традиційної, більш авторитарної системи.

Згадуючи свою майже 30-річну діяльність на педагогічній ниві, Лариса Олександрівна каже, що бувало всяке. Вона з теплотою згадує всіх своїх колишніх учнів, цікавиться їх долею, успіхами, намагається підтримати тих, у кого з’явились проблеми чи якась біда. Досвідчений педагог каже, що їй в школі дуже цікаво завжди працювати. А ще вона пригадала випадок, коли під час тривалої недуги (8 місяців після оперативних втручань) допомогли вилікуватися й підтримка її учнів (й колег, друзів, рідних також), в тому числі й учнів тодішнього її класу, які не зважаючи на дуже юний вік, всіляко підтримували свого класного керівника. А ще був випадок, коли один із першокласників категорично відмовився 2 вересня йти в школу, бо дуже боявся. Батькам вдалося переконати хлопця піти хоча б один раз і подивитись. Поспілкувавшись із своєю першою вчителькою, він сказав, що йому вона дуже сподобалась і він таки буде ходити до школи… І таких випадків за майже 30-річний стаж роботи чимало. Проте, Лариса Статкевич каже, що завжди важливо враховувати особливості дитини, її душевний і фізичний стан, ситуацію і тоді майже у всіх випадках вдається прийняти найкраще рішення…

Вікторія КОРНІЄЦЬ
№ 40 від 3 жовтня 2015 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 112 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]