Субота

23.02.2019

10:28

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Вдала операція рятувала життя багатьом

Можемо стверджувати, що з датою визволення багатьох пунктів області виникла плутанина. Породжена вона, як не дивно, повідомленням Радінформбюро від 5 лютого 1944-го (текст його ми подавали у газеті від 25 січня). Тому раніше й писали, що і Рівне, і Острог, й інші пункти визволені саме 5 лютого! Але завдяки наполегливій праці багатьох музейників, зокрема, й Острозького краєзнавчого, істина таки була встановлена. На жаль, не для всіх. Бо люди сприймають події війни так, ніби вони відбувалися вчора, у сучасних умовах. Їх дуже дивує, приміром, як це Луцьк і Рівне, між якими – 70 км, визволили в один і той же день – 2 лютого, а Здолбунів, до якого від обласного центру – 9 км, «лише» 3-го?  

Визволення ж самої Рівненщини почалося ще раніше. Напевне, найпершим вільним від фашистів стало селище Сновидовичі Рокитнянського району. Його Червона Армія зайняла ще 9 січня. Раніше Острога були визволені також Корець, Гоща, Сарни, і села Острожчини по правому берегу Горині.

Щодо Рівного, то тут перед відступом ворогів партизани під керівництвом Михайла Шевчука підірвали приміщення ортскомендатури, офіцерського ресторану, вокзалу. В місті почалася паніка – і серед фашистів, і серед їх прибічників. Другого лютого в місто з боями вступили частини радянських військ, яким допомагали ескадрони тувинських добровольців, партизани й підпільники України. Під час тих боїв фашисти втратили вбитими понад 6 тисяч солдатів та офіцерів; було захоплено великі трофеї, в тому числі 30 військових складів. Це стало можливим завдяки вдало спланованій Луцько-Рівненській наступальній операції. Нею передбачався стрімкий обхід з північних районів Полісся центру Волинської області й оточення Луцька із… заходу, і удар «в спину» загарбникам, чого ті, звісно ж, не чекали. А тому і не змогли організувати належного опору, часто замість спротиву рятувалися втечею.

Ця операція проводилась з 27 січня по 13 лютого 1944-го підрозділами 13-ї армії генерал-лейтенанта Миколи Пухова. Потрібно зазначити, що у тих боях були мінімальні втрати особового складу і техніки. Тому дехто і каже, що боїв майже не було. Так, великого кровопролиття радянських воїнів, як наприклад, під Тернополем, вдалося уникнути, відвернути. Наголошу, що це було завдяки ретельно продуманій операції, належній підготовці. Тоді від ворога визволили більшу частину території області. А південно-західний край, зокрема, сучасні Дубнівський, Демидівський, Радивилівський райони очистили лише у березні, військами 1-го Українського фронту під орудою маршала Радянського Союзу Георгія Жукова. Тож і не дивуйтеся, що, приміром, і Шепетівку, яка на схід від нас, звільнили майже на місяць пізніше Острога, а у боях на Дубнівщині, Радивилівщині сусідні населені пункти визволяли з різницею… в тиждень. Хоча віддаль між ними становила менше семи кілометрів! Деякі ж прикордонні з Львівщиною села взагалі визволили аж в квітні!

У боях за визволення Рівненщини від німецько-фашистських загарбників 1944 року загинуло майже 14 тисяч воїнів Червоної Армії і більше 300 радянських партизанів і підпільників. За бойові подвиги окремі з визволителів були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.

За визволення нашого обласного центру 6-та гвардійська стрілецька дивізія, 7-а інженерно-саперна бригада, 975-й зенітно-артилерійський полк, 8-а гвардійська кавалерійська дивізія одержали найменування «Ровенських».

Тож, слава – визволителям, пам’ять – полеглим, шана – живим!

Олександр ГЛАДУНЕНКО

№7 від 8 лютого 2014 р. Категория: Історія, краєзнавство і туризм | Просмотров: 179 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]