У черговий раз, у четвер, 23 жовтня, сурми урочисто звістили міську громаду про поповнення у шкільній родині в Острозькому НВК «Школа І-ІІІ ст. – гімназія». Вона сьогодні налічує 378 учнів, у тому числі 50 вихованців у новому статусі – «гімназист» та «гімназистка». 

Милували око національні барви оформ­лення зали та синьо-білі строї учнів, що шикувалися для виголошення гімну…

Браття-гімназисти, вчімось до ладу,

В нашому Острозькому освітньому саду.

Вчімось, гімназисти, вчімось до пуття,

Щоб іти сміливо й гордо у життя…

Працювати, вчитись, честю дорожить,

Щоб змогли Вітчизні-неньці послужить.

Вільну Україну в праці прославлять,

Прапор синьо-жовтий у руках тримать.

І їх спільне дружнє «клянусь» пролунало як одне…

Знайшлося багато щирих, проникливих слів для дітей у директора гімназії – Алли Параниці та її заступника – Тетяни Малецької. Лише ледь помітне тремтіння у голосі виказувало хвилювання виступаючих. Вже 9 років триває наполеглива, клопітка праця з підтвердження іміджу надійного, самодостатнього і високопрофесійного закладу, що відповідає гордому званню – «гімназія».

Щедрими на гарні напутні поради та солодощі були представники батьківських колективів «новоспечених» гімназистів 5, 6 класів – Наталія Гловацька та Оксана ­Власюк.

Музичне мереживо свята виплітав басами та литаврами духовий оркестр, який очолює Сергій Бережнюк, вогняними барвами національних костюмів – танцювальний ансамбль під керівництвом Тетяни Матвійчук, відчуттям перебування біля підніжжя Ейфелової вежі з піснею «Mademoiselle chante le blues» (Мадмуазель співає блюз) – викладач, чарівна Наталія Ярмолович, молодечою завзятістю пісні «Три тополі, три сурми» – квартет хлопчиків, позитивом доброзичливості – дует дівчаток з піснею «Ми бажаєм щастя вам» та нескореним духом свого народу у музичному творі «Вольная – воля» – дитячий хор:

Цвітуть небеса барвінково у вольної волі,

І місячна барва з високих небес струменить.

І пісня єднання збирає у дружньому колі

Народ, що покликаний вольную волю любить…

Вітаю навчальний заклад із поповненням шкільної родини. Бажаю здоров’я, мудрості та наснаги усім, хто причетний до нелегкої справи освіти: батькам, учителям і дітям. А гімназії – сприяння і зростання, бо тут дають таке важливе для кожної людини відчуття родини, комфорту, відповідальності і турботи… VIVAT, ­ГІМНАЗІЄ!

Іванна ДЕНИЩУК