Субота

16.02.2019

12:49

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

З історії ревкому
Написати цей матеріал змусила дещо упереджена думка деяких наших земляків, яким не подобається назва вулиці Ревкомівська. На запитання за що ж саме вона потрапила в немилість, отримував відповідь, дуже далеку від істини. «Ну, тому що …». Тож якраз час стати на захист її імені. І розповісти, в честь чого її так названо. Отож, сьогоднішня розповідь – про ревком. Про Острозький ревком.

Його вперше було створено у 1919 році. Знайдено чимало документів періоду існування ревкому. І тепер на основі достеменних фактів можемо стверджувати, що його члени сприяли в нашому краї і музейному будівництву, і розвитку українського шкільництва, і пропаганді української книжки, і охороні здоров’я в усьому Острозькому повіті, територія якого була набагато більшою, аніж нині площа сучасного району.

Почав ревком діяти 25. 05. 1919 року. Очолив його спершу Андрощук, згодом – А. Романюк, пізніше – Яким Мацута, колишній матрос Чорноморського флоту, сільський вчитель, який працював у Вільгорі та Волосківцях. Крім них, першими членами ревкому стали Карні, Дитинко, Гільбур, Правдивий, Смирнов, С. Ноцек, П. Шумбарський, Лісовий, О. Шевчук та інші.

Мав ревком кілька відділів. Наприклад, відділ освіти дав розпорядження розпочати 10 вересня навчання в усіх школах міста й повіту. Підкреслювалась необхідність провести до початку занять перевірку знань учнів, а також ремонт приміщень. Йшов збір необхідних підручників. На все планувалося потратити 400 тис. крб. Та – не судилося. Йшла громадянська війна, і членам ревкому довелось піти кому на фронт, кому – в підпілля.

18 червня 1919 р. при ревкомі було створено «Тимчасовий повітовий комітет по охороні пам’яток мистецтв та старовини». Він опікав усі старожитності Острога й краю. Комітет мав свою лабораторію, кабінет, музей, архів, бібліотеку, свій бланк. До речі, на документах ми часто бачимо печатку ревкому – по колу йде напис «Острозький повітовий революційний комітет. У.Р.С. Р. Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». На виділені ревкомом кошти комітет упорядкував приміщення музею, збирав експонати. Архітектурні споруди було взято на облік. Ніяких перебудов, ремонту, змін не дозволялось робити без його нагляду. Музей Острога було націоналізовано і включено до мережі державних музеїв місцевого підпорядкування. Розпорядженням повітревкому з реквізиційного відділу до музею було передано чимало речей антикварного характеру з поміщицьких маєтків, зокрема, посуд, портрети, живописні полотна 16-19 ст., до наукової бібліотеки передано 276 книг, видрукуваних різними європейськими мовами. Поряд з цим, ревком приділяв значну увагу проведенню археологічних розкопок, їх охороні тощо, виділяв людей для допомоги в проведенні досліджень.

В серпні 1919 р. місто захопили білополяки. Музей було пограбовано, а його обладнання майже все знищене. Зникло чимало цінних виробів з дорогоцінних металів, рукописів, книг, творів живопису, втрачено рідкісну медаль із зображенням Костянтина-Василя Острозького. Чимало експонатів, які поступили в музей протягом нетривалого періоду 1919 року польською владою було повернуто їх власникам або вивезено вглиб Польщі.

Наступного року Острог знову став радянським. Було відновлено ревком. Його знову очолив Я. Мацута. За короткий час було створено 14 волосних ревкомів і 235 комнезамів. Земвідділ очолив житель Новомалина Очеретюк, а відділ народної освіти – мешканець Вілії Остапчук. Членом ревкому був і юрист Волгін, завданням якого було пильнувати за дотриманням законності, і якого поляки розстріляли пізніше в тому ж 20-му році. При цьому відділі було організовано і «Червоний театр» (завклубом був В. М. Кващевський, теж страчений після катувань польськими окупантами), і театральну студію, і секцію політосвіти, якими займався Г. М. Вікшемський.

У 1920-му році питанням створення музею в Острозькому повіті займався М. Струменський (колишній член Братства імені князів Острозьких). Відповідним наказом ревкому в музеї Острога було проведено інвентаризацію з ретельним описом експонатів і наступною їх реставрацією у відділі міського господарства. 22 липня при історико-архітектурному музеї Острога було організовано повіткомітет охорони пам’яток історії та старовини (ОструКОПІС), до роботи в якому були залучені спеціалісти. В основному це були викладачі та вчителі. Очолив комітет Й. Новицький. Була розроблена відповідна інструкція або статут ОструКОПІСу. Згідно неї у вересні 1920 р. з Новомалина волревком доставив Острозькому музеєві скульптури Томаша-Оскара Сосновського, 3 гармати-мортири, рукописні середньовічні книги. Перед приходом поляків у музеї було 3246 експонатів. І знову ж таки, як і попереднього року, після приходу польської влади почалось розпорошення фондів. Не раз зверталися до музею «прохачі», наприклад, з вимогою: «Віддайте роги нашого пана!». Останній відомий випадок повернення експонатів датовано аж 1928-м роком.

І до створення місцевої преси ревком теж причетний. Острозька газета народилася 17 липня 1919 року. Рішенням ревкому на газету «Вісті» було виділено 25 тис. крб. Відповідальним редактором було обрано А. Саввич-Зайцева. Видання розповідало про події громадянської війни, вело боротьбу з голодом, давало поради селянам, друкувало накази, документи, постанови та декрети тодішньої влади й… лекції. Недаремно на її сторінках був напис: «Грамотний! Читай газету неграмотному!» Зростав робсількорівський актив. Наприклад, зберігся документ від 31. 07. 1919 р., де сказано: «Товариші Новицький, Левицький, Лобачевский, Туркевич, Якимович, Очеретянюк. Прошу вищеназваних осіб прибути 1 серпня о сьомій годині вечора по новому часу в редакцію газети в питанні випуску газети». До речі, редакція знаходилась в той час у будинку Шейнерберга (там, де нині фондова збірка заповідника), бо є два номери – 8 і 9 – «Вістей» від 31 серпня та 11 вересня 1920 р., де вказана саме ця адреса.

Щодо медицини (заввідділом охорони здоров’я П. Рисаков), то в 1919 р. на одному з своїх перших засідань Острозький ревком прийняв рішення перейменувати міську лікарню в Першу радянську лікарню і про те, що в ній буде безоплатне лікування для всіх хворих. Були розроблені анкети для вивчення стану харчування сільського населення, а також умов життя вагітних жінок. Розглядалося й питання забезпечення безплатного харчування дітей під час навчання. Подібні пропозиції вносив ревком і у 1920-му році.

Отож, ревком проводив велику роботу по збереженню нашої культурної спадщини, готував ґрунт для освіти населення, турбувався про добробут місцевого населення та охорону його здоров’я, організовував оборону рідного краю. Його члени – вихідці з нашої місцевості, а не прийшлі люди, багато з них загинули в боротьбі з окупантами, були справжніми патріотами своєї землі, а не «… вішали, вбивали, грабували…». Недаремно ж на честь цього органу місцевого самоуправління і названа одна з острозьких вулиць. Про її історію, про тих, хто тут жив, буде написано в наступних номерах газети.

Олександр ГЛАДУНЕНКО
Просмотров: 494 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 5.0/3
Всего комментариев: 2
2 редактор  
Дякуємо за ваш коментар, шановний українець. По- перше, автор жодного разу ревком не назвав улюбленим. По- друге, у матеріалі йдеться про те, чому вулиця так названа - не автор її іменував. По- третє, ваша оцінка діяльності ревкому цілком зрозуміла і прийнятна. Ви самі зауважили, що були добрі і погані справи. Ось автор і зупинився на добрих, як аргументації назви вулиці. Минуле уже не зміниш, але його треба пам'ятати, не бути байдужими. Як це робите ви і ми.
Дякую, що нас читаєте.

1 українець  
чому ви, шнановний, не пишете про репресії проти українців, які розпочав ваш улюблений ревком, скільки людей були позбавлені майна, розстріляні, незаконно засуджені - все це робила радянська влада, яка розпочиналася із ревкомів. Якщо поставити на терези добрі і погані справи - то думаю, що останні переважатимуть.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]