Середа

20.02.2019

12:32

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

З вірою в краще майбутнє України

 

Вже 24-й свій рік народження відзначала Україна 24 серпня. Це, мабуть, найважчий рік в історії нашої незалежної держави, бо частину країни окупував підступний північно-східний загарбник, з допомогою внутрішніх лютих ворогів він розпалив і підтримує кривавий конфлікт на Донбасі, неабияк посилилась напружена соціально-економічна ситуація в державі через значне зубожіння більшості громадян. У порівнянні з минулим роком дещо знизився рівень патріотизму, але все ж люди вірять, що негаразди минуться і ми таки заживемо гідним життям. Тож, незважаючи ні на що, в Україні, й звичайно, що в Острозі та районі, відзначали чергову річницю нашої Незалежності та День Державного Прапора. Ці свята тісно пов’язані, бо наш синьо-жовтий прапор невпинно наближав Незалежність, був і є символом боротьби за справедливість мільйонів наших предків і сучасників. І лише у вільній країні могло з’явитися свято, присвячене стягу, який вів, і продовжує це роботи, до свободи… 

Із акцентом на патріотизм та історію

Святкування розпочалися ще в п’ятницю, 21 серпня, у бібліотеках Острога. Зокрема, в дитячій бібліотеці діяла патріотична книжкова виставка «На світі є одним-одна Вкраїна», була підготовлена цікава і корисна програма для дітей «Дивись Українське, бо наше найкраще!». Присутні дошкільнята та школярі початкових класів разом зі своїми рідними переглядали українські мультфільми. Також бібліотекар Вікторія Степанюк розповіла дітям про символіку України, її історію та значення. Після чого для найменших користувачів книгозбірні була проведена розважально-пізнавальна акція «Символи України нашими руками». Діти разом з працівниками бібліотеки створювали символіку нашої держави власноруч: малювали та розмальовували герб України, ліпили з глини жовто-блакитні прапорці, клеїли з паперу квіти, український віночок, фарбували вже заготовлені кетяги калини в червоний колір та декорували їх листочками. Кожен обирав те, що йому до вподоби. Після такої активної й творчої роботи дітвора сфотографувалась зі своїми виробами, а всі учасники акції отримали в подарунок кульки жовтих та блакитних кольорів.

В Острозькій міській бібліотеці також працювала святкова програма. Бібліотекар Ганна Симонович підготувала просвітницький захід на тему «Роль князів Острозьких у творенні історії України». Після чого присутні переглянули документальний фільм «За Україну! За її волю!», знятий цьогоріч творчою групою з Рівного з метою моральної підтримки наших воїнів. Документальна стрічка розповідає про Хотинську, Конотопську та Оршанську битви (відомо, що останні дві ретельно замовчувалися радянськими, а тепер російськими істориками), коментарі до яких дає наш острозький історик та краєзнавець Микола Бендюк. Також в бібліотеці з нагоди Дня незалежності діє книжково-ілюстративна виставка «Миті історії української незалежності».

І замайорів гордо наш синьо-жовтий…

Вранці в суботу, 23 серпня, на центральному майдані міста відбулася церемонія урочистого підняття Державного Прапора України. Незважаючи на вихідний день, вшанувати головний символ держави прийшло чимало громадян – представники підприємств, установ та організацій міста, району, гості Острога. Ще задовго до початку заходу там звучала українська музика, світило тепле, ранішнє, ще не надто пекуче, лагідне сонечко.

Розпочинаючи урочистості, ведуча – начальник відділу культури і туризму Ольга Лозюк наголосила, що День Державного Прапора України започатковано на вшанування багатовікової історії українського державотворення, символіки нашої незалежної країни, для поваги громадян до символів України. Нині синьо-жовтий стяг є втіленням нашої національної єдності, честі, гідності, традицій державотворення, миролюбства, історії та сьогодення. Своїми кольорами він нагадує літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, а наші лани такі золоті, як паски на маминому столі, хліб у полі. Під цими знаменами ми прийшли до проголошення самостійності України, а нині вони ведуть захисників Вітчизни до важкої і, на жаль, не близької, але довгоочікуваної перемоги над рашистсько-сатанинськими бандами на Донбасі.

Право внести Державний Прапор України було надано ліцеїстам КЗ «Острозький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою» Рівненської облради (нижнє фото). Піднімали синьо-жовте знамено секретар Острозької міської ради Микола Добровольський та голова райдержадміністрації Віталій Ундір. Коли прапор замайорів на флагштоці, вони вітали присутніх та їхні родини зі святами, бажали всіляких гараздів та вручили паспорти громадян України: сестрам з Острога Діані та Мар’яні Шевченко (на фото), юним мешканцям нашого району Ользі Ґузь й Анні Поп’юк.

Після вручення документів ведуча побажала наймолодшим повноправним громадянам незалежної України торкнутися до нашого Державного прапора не лише рукою, а й серцем. І щоб почуття поваги та вірності нашій країні зігрівало їх у добру і скрутну хвилину життя. На завершення заходу Ольга Федорівна нагадала основні характеристики нашого Державного прапора та наголосила на тому, що, дивлячись на нього, можна побачити синьо-жовтий Майдан, де він майорів на барикадах; розмальовані національними кольорами обличчя учасників Революції гідності, де синьо-жовте полотнище зігрівало більше, ніж багаття; і навіть рояль наших кольорів, який, здавалося, грав особливо гучно й урочисто; військову техніку і пошарпаний від боїв стяг; і наше спільне велике горе, де несуть вкриті синьо-жовтими кольорами труни захисників Вітчизни. Це болить, це гартує, це гуртує, це виховує нас і наших дітей, це піднімає патріотизм і людей на боротьбу з ворогом. І сьогодні, коли треба зобразити Україну, руки малечі, й не тільки її, тягнуться до олівців небесно-синього і жовто-золотого кольорів…

На цьому захід завершився. Повертаючись в редакцію, незважаючи на урочистість події, празники, думалось зовсім не про святкові речі. Вперше за багато років в Острозі (а, мабуть, і за всю історію Незалежності) з першої спроби не вдалося підняти наш прапор на флагштоці. Час і погода беруть своє – мабуть, трохи заржавіли його конструкції і вони дещо важкувато рухались при випробовуванні. А під час урочистої церемонії від натягу трос зіскочив із невеличкого вала на вершині. Й таке трапляється. За таких умов підняти прапор вже було дуже складно.Довелось його миттю перечіплювати і вже з другої спроби він швидко й гордо замайорів над центральним майданом нашого міста. І в цьому, можливо, (хоча дехто скаже, що це звичайний збіг обставин, маячня), є якийсь певний знак. Нині наш древній стяг, як зрештою й нас, всю країну, її Конституцію, хочуть змінити, причому, кожен по-своєму. Якось читав, що один з нардепів подав законопроект, яким пропонується поміняти місцями кольори на українському знамені. В соціальних мережах, між геральдистами, істориками, навіть пересічними, але дуже активними громадянами, точиться гостра дискусія щодо цього питання. Може й справді багато наших бід (згідно з фен-шуєм та іншими нетрадиційними науками) через те, що вода (символ земного, синій колір) послаблює (нівелює) сонце (божественне, жовтий колір). Опоненти ж кажуть, що справа зовсім в іншому. В цих усіх хитросплетіннях не легко розібратися, як і у всьому іншому, що нині діється в нашій країні. Зрештою, про подібні дрібні ексцеси ніде не повідомлялося. Зате, під час наших найбільших державних свят шаленів скажений ворог. Були повідомлення, що в Краматорську сатанисти днр глумилися над нашою святинею. Ненавистю палали очі багатьох лугандонів під час усіх заходів з нагоди свята. Але це вже інша тема…

З любов’ю вічною до тебе, Україно

Святкові збори та концерт «З любов’ю вічною до тебе, Україно» відбувся в районному Будинку культури в понеділок після проведення спортивних естафет та конкурсу малюнка на асфальті (про це трохи нижче). Коли підбивали їх підсумки, острожан та гостей міста на захід запрошував виконанням маршів духовий оркестр РБК. Наш колега помітив цікаву закономірність – захід був присвячений 24-й річниці Незалежності України, саме 24 серпня і о 14 годині. Більш ­схожа комбінація цифр могла бути лише в 2005 році.

Приємно, що цього разу простора зала РБК була майже вщерть заповнена глядачами. Коли відкрилась завіса, вони побачили святково оформлену сцену із державною символікою, живими та декоративними квітами. В її центрі знаходився народний аматорський хоровий колектив РБК (кер. Михайло Крет). Після вступних слів ведучих – Еліни Кузнєцової та Андрія Дякова – під звуки козацького маршу вийшов у супроводі козаків їх полковник (Микола Кінах). Під час театралізованої постановки він говорив про підступи ворогів, зраду, необхідність єднання для захисту України, силу народу. Їх на ратну справу благословила Мати-Україна. У відповідь козаки запевнили, що життя віддадуть за неї, будуть боротися за об’єднання отчизни, волю і незалежність.­

Вітали присутніх з Днем незалежності України, бажали всіляких гараздів заступник міського голови Анатолій Лисий, голова Острозької РДА Віталій Ундір, голова райради Валентина Стрілецька, гість з Білорусі – заступник голови Пінського виконавчого комітету Іван Богатко. З нагоди свята великій групі мешканців Острожчини були вручені почесні грамоти, подяки міської, районної та обласної рад, райдержадміністрації, подарунки.

Впродовж святкового дійства ведучі із захопленням та любов’ю говорили про нашу історію, культуру, відомих особистостей, досягнення в багатьох галузях. Не оминали вони й тему боротьби українського народу за наші основні цінності: незалежність, свободу, мову, культуру, звичаї, згадували Героїв Небесної Сотні, загиблих мешканців Острожчини на Донбасі та всіх Героїв, які полягли за Україну. Їх пам’ять вшанували хвилиною мовчання. Право покласти квіти до пам’ятного знака Героям Небесної сотні, а також до пам’ятника Тарасу Шевченку і до меморіальної дошки В’ячеславу Чорноволу було надано учасникам бойових дій в зоні АТО (на фото).

Свої чудові виступи дарували острожанам та гостям міста хоровий колектив СГПП «Розвазьке», квартет «Оксамит», тріо «Барви», дует у складі Катерини Колосінської та Еліни Кузнєцової, ансамблі бандуристів та дитячий вокальний РБК, солісти Дарина Нікітюк, Микола Харковець, Андрій Дяков, Віталій Безюльов (соло на саксофоні), учасники спортивного клубу «Реверс» та ін. Кожен виступ супроводжувався світлинами патріотичного характеру, які демонструвались на екрані поряд зі сценою. Захід вдався на славу, він весь був пронизаний патріотизмом, любов’ю до України. Приємно, що звучала тільки рідна українська мова. За це дякуємо тим, хто готував святковий ­захід.

 

 

 

Перемогла дружба і любов до України

З нагоди відзначення найбільших державних свят в Острозі було організовано низку спортивно-патріотичних та культурно-мистецьких заходів. Про деякі ми розповіли вище. У понеділок, 24 серпня, перед початком святкового концерту, на центральному майдані міста було проведено ще 2 цікаві заходи.

Для найменших мешканців та гостей міста було проведено конкурс малюнка на асфальті.  Незважаючи на спеку, понад 20 дітей – від дошкільнят і до молодшого та навіть середнього шкільного віку – створювали свої шедеври на тему за вибором: «Майбутнє України очима дітей» чи «Моя країна – це Незалежна Україна». Звісно, малюнки були різні і за сюжетом, і за майстерністю, і за величиною. Найменшим трохи допомагали батьки. Організатори і водночас судді не заперечували. В. о. начальника відділу з питань сім’ї, молоді та спорту Марія Турянська, яка організувала творче змагання, подякувала дітям за активність, фантазію і оголосила, що в цьому конкурсі перемогла дружба і любов до України, а тому призи – солодощі та сік отримують всі, хто малював. 

Коли юні художники створили майже половину своїх робіт, боротися за перемогу в естафетах почали дві команди острозьких хлопчаків, в основному, 4 – 7 класів, хоча були й молодші. Вони змагалися, котра з команд звичайним бігом швидше здолає невелику дистанцію між фішками, а також ведучи футбольний та баскетбольний м’ячі ногою, рукою, ключкою, переносячи кубик від старту до фінішу і в зворотному напрямку та ін. За підсумками змагань, перемогли «Патріоти». Трошки їм поступилася за сумою очок команда «Двадцять чотири роки Незалежності». Й у цьому змаганні, як оголосили судді – викладачі Острозької ДЮСШ Богдан Коваль та Михайло Бузинович – перемогла дружба, бо всім вручили солодощі та смачний сік.

Після нагородження діти з хорошим настроєм, разом із батьками, взявшись за руки, створили фігуру в формі серця. Вона, як відомо, символізує дружбу та любов, у нашому випадку, в день народження нашої держави – до України.

А ще 12 полум’яних сердець того святкового дня, але вже після 21-ї години, і стільки ж свічок, злетіли в небо під час акції «Любов до України запалює серця», яку провів відділ культури і туризму виконкому Острозької міської ради. Організатори роздали присутнім на центральному майдані, які перед тим були свідками прямої трансляції великого концерту «Україна – це ми!», небесні ліхтарики (до нас вони прийшли з Китаю і згідно їхніх вірувань здатні забирати із собою від людей нещастя, а залишати тим, хто їх запускає, лише вдачу та багатство). Ольга Лозюк за традицією перед запуском небесного (повітряного) ліхтарика попросила присутніх загадати бажання (думаю, що більшість бажала миру нашій країні). Потім невеличкі групи запалювали парафін, і коли він нагрівав повітря всередині маленького дирижабля, то він повільно, але впевнено піднімався в небо. Така акція була вперше проведена в Острозі й справила гарне враження. Завершились святкування трансля­цією концерту «Україна – це ми», під час якого і на екрані, і на майдані нашого міста спільно виконувався державний гімн. А ще того дня у храмах міста відбулися святкові богослужіння, проводились спортивні змагання, у музеях Державного історико-культурного заповідника м. Острога був безкоштовний вхід і там експонувалась виставка, присвячена боротьбі за незалежність України.­

Через рік Україна відзначатиме свій 25-й ювілейний День народження. Дуже хочеться, щоб тоді вже панував на нашій землі мир, злагода, відійшли у минуле економічні негаразди. Тож з вірою в краще майбутнє України будемо жити й сподіватися…

Іван ГЛУШМАН, Євгенія ПОЛІЩУК

№ 35 від 29 серпня 2015 р. Категория: Події | Просмотров: 230 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]