Горить свіча і випікає серце її вогонь.
І серце скапує сльозами в пригорщі долонь… 

Такими словами розпочалася виховна година в ДПТНЗ «Острозьке ВПУ» у групі за професією «Кравець. Закрійник», присвячена пам’яті жертв і постраждалих від голодоморів і політичних репресій в Україні у 1932-33 рр. 

У куточку «Скорботи» горить Свіча Пам’яті (учнівський малюнок, біля якого вінок з колосків і чорної стрічки), книжкова виставка. Майстер виробничого навчання Мирослава Попович розповідає про щедру природу, давню хліборобську традицію. На початку 20 століття Україну вважали житницею Європи, але, не зважаючи на це, в Україні масово вмирали люди. Сталінський режим вирішив голодом поставити український народ на коліна.

Для гідного вшанування пам’яті жертв та постраждалих від голодоморів і політичних репресій в Україні Президентом Віктором Ющенко оголошено 25 листопада 2005 року Днем пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій.

Учні групи розповідали про статистичні дані щодо смертності від голодомору, про «чорні дошки», на які було занесено колгоспи 82 районів України, про заборону виїзду за межі України. Зі словами «про кожну усмішку, що згасла передчасно, ми пам’ятаємо» учні запалили свою свічку пам’яті в символічному куточку скорботи і вшанували пам’ять хвилиною мовчання.

Учениці Валентина Мацишина і Надія Ярощук декламували вірші Д. Чуба і А. Легіта «Пекло земне». Учениця Алла Шкрибій зачитала уривок «Молитви за убієнних» Катерини Мотрич.

– Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі, – такими словами завершила виховну годину Мирослава Вікторівна.

Мирослава ПОПОВИЧ,
майстер виробничого навчання ДПТНЗ «Острозьке ВПУ»