Четвер

21.02.2019

08:59

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Золоте перо (вірші)
Я в Бога вірую

Я в Бога вірую, бо я живу…

І синтезую в серці мрію:

Стару, безсилу і криву.


Здійнятись босими ногами

На гору з черепів, кісток.

Перекричати гнів псалмами,

Утерти сльози у небог.


Подарувати світу міф,

В якому правда ще не вмерла,

В якому відрізняти вмів –

Де злидні хижі, а де перла!


Отак й живу, в «своїм раю»…

Тягну криву… Та Бог із нею!

Як дасть Господь, то й проживу.




Присвята Острозькій академії

Побудована була в ті часи далекі,

Коли стріхи на хатах заселяли лелеки.

Спершу школою називалась (за часів княжати),

В ній мистецтва розвивались – кожен міг пізнати,

Що у світі Бога є ще і інші зорі,

Що співати краще в лад з іншими у хорі!

Ти, прекрасна, розвивалась завдяки Острозьким,

І розквітла, заспівала, краще, ніж Мілоська.

Перші кроки тут зробили спудеї до світу,

Християни православні здобули освіту!

Своїм розумом просвітлим працював Герасим,

Також Федоров Острог друкарнею прикрасив.

Друкував Іван твори про Вкраїну,

Серцем благочесним до Господа линув.

Перші літери постали в Біблії чудовій,

Об'єднались, побратались викохані в крові

Лицарів хоробрих, що за віру й правду

Відвернулись й осудили Берестейську раду!

Пам'ятаєш й Аллоїзу та її безглуздя,

Як купалася в сльозах при скрипінні гусел...

Проблематика була та, напевно, й буде,

Доти, доки на землі вистачає бруду.

Я ж до тебе прихилюся, милая матусе,

В мир піду й за твою честь зі злом поборюся!

Олександр ПОДВИШЕННИЙ



Острожанину з великої літери

На світлий спомин про незабутнього

Вчителя-колегу, закоханого

в мудру шахову гру.


Майстерно грали вчительську Ви роль

І на моїх уроках теж були присутні.

Ви наш острозький шаховий король –

Йосип Григорович Аршинов незабутній.


Горджуся завучем-шахістом і понині

На цих праотчих схилах Вілії й Горині

Під небесами синьоокої Волині

У нашій славній невмирущій Україні.


Щороку, на початку грудня, в Острозі

Аршинівський турнір з шахів ми проводим:

Баталії завзяті наш хвилюють зір,

А серце переможцям пише горді оди…


Із року в рік не гасне пам’яті вогонь

Про вчителя, шахіста – славної людини.

Фігури трепетно торкається долонь

У зболенім мовчанні зимньої хвилини.

Олесь УНДІР




Моя Україна

Моя батьківщина – це море і гори,

Ліси темнолисті, степи неозорі.

Це стежка до лісу і спіла суничка,

Й маленька пташина – співуча синичка.

Моя Україна – це батьківська хата,

Джерельна водиця і пісня крилата.

Це шепіт трави золотистого жита,

Поля і луги у променях літа.

Це квіти, що в травах шовкових ростуть.

Це діти, що з сонцем в очицях живуть.

Це школа і друзі, це осінь і літо.

Це мама і тато, найкращі у світі.

Вікторія НЕЧИПОРУК
Просмотров: 404 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]