П'ятниця

26.04.2019

05:38

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

А перший календар друкувався в Острозі!
Пригадайте, що найбільше запитували у активістів різних партій в агітаційних наметах напередодні останніх виборів – програми партій або кандидатів, чи усе ж таки невеличкі барвисті прямокутнички з колонками дат? Отож-бо! А острожанам, напевне, буде надзвичайно цікаво дізнатись, що перший друкований календар Східної Європи (ще до того ж віршований) з’явився саме у нашому місті. Там, де нині стоїть пам’ятний знак на честь давньої академії (на фото). Щоправда, він значно відрізнявся від сучасних зразків. Бо був надрукований Іваном Федоровим 5 (15) травня 1581 року лише на двох складених докупи сіреньких аркушиках і містив не перелік тижнів та днів, а лише «розклад» місяців за їх порядком та зазначенням найважливіших подій. І називався «Котрого ся месеца што за старих веков дієло короткое описаніє» або ж просто – «Хронологія».  

Автор «Хронології» – Андрій Римша, білоруський, литовський та український вчений, поет, філософ, астроном… Єдиний примірник його твору дійшов до нас і зберігається у Публічній бібліотеці імені М. Є. Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі.

Про що ж пишеться в цій друкованій перлині? Гадаю, читачам цікаво буде прочитати весь текст, дещо «пристосований» під сучасні орфографію й правопис та з невеличкими коментарями. Отож, почали.

Почали рік… з вересня. Бо до 18 століття кожен календарний рік (нині – церковний) починався саме з цього золотолистого врожайного місяця. Починався ж кожен з 12 річних «братів» у «Хронології» з вказівки його назви згідно латини, по гебрайському (тобто, по єврейському) та – «простою», тобто тодішньою місцевою розмовною мовою.

Месяца сентебра, по-гебрейску єлюль, просто вресень.
Двадцять четвертого дня месяца сентебра
дороблен Єросолим, сталася реч добра.

Месяца октовріа, по-гебрейску тишрі, просто паздерник.
Арха з Ноим на горе станула на суши,
другій потоп не будет, так нам письмо туши.
Октоврія 17 дня.

Месяца ноемвріа, по-гебрейску маргеусам, просто грудень.
Жидом свято уставил тут цар Єровоам,
ми о своі не дбаєм, не велми ж добро нам.
Ноемврія 15 дня.

Месяца декавріа, по-гебрейску хашлеу, просто просинець.
В том місяци Ісус Христос народился нам,
не хто іний, тот ізбавил душі наші сам.
Декаврія 25 дня.

Месяца генуара, по-гебрейску тебет, просто стичень.
Чужоземскіє мудреци Христа прівітали,
злато, ладан і миру, яко пану, дали.
Генуара 6 дня.

Месяца февраля, по-гебрейску себат, просто лютий.
Смотри, як то голубка Ноаху служила.
Ми о бога не дбаєм, только б злость плужила.
Февраля 18 дня.

Месяца марта, по-гебрейску адар, просто марець
В том месеци господа жиди крижовали,
собі лихо, нам добро тим паном з’єднали.
Марта 25 дня.

Месяца апріля, по-гебрейску нисан, просто кветень.
Жидове сухо прошлі Чирвоноє море,
кормил іх бог на путі, не било ім горе.
Апріля 14 дня.

Месяца мая, по-гебрейску іяр, просто май.
Ной арху готуєт божим повеленієм,
аби в потоп не згинул з своїм поколеньєм.
Мая 10 дня.

Месяца іюня, по-гебрейску сивон, просто чирвець.
Ужо води всіх топят, Ноах в корабль вошол,
знать, іж богу кланялся, про то ласку знашол.
Ічня 27 дня.

Месяца іюля, по-гебрейску тамуз, просто липець.
Мойсій побіл табліци з приказаньєм божим,
а ми грешім, што часок, ні ся страхом трвожим.
Іюля 17 дня.

Месяца августа, по-гебрейску аов лібо ав, просто серпень.
В том месеци Аарон умер, божій єрей,
того собі на приклад ти, попе, завжди мей.
Августа 1 дня.

Як бачимо, сучасному читачеві не завжди зрозумілим є те чи інше речення. Отож, «арха з Ноім» – це Ноєв ковчег, «писмо туши» – писання стверджує, «злость плужила» – лють панувала, «господа… крижовали» – розпинали на хресті (у наших сусідів поляків та білорусів сучасною мовою «криж», «кжиж» – це хрест), «кормил… в пущи» – годував у пустелі.­

І ще одне зауваження – коли йдеться про дату тієї чи іншої біблійної події, поданої за юліанським календарем, то, аби узгодити її з нинішньою «хронологією», григоріанською, потрібно додати до числа дня 10 – такою була різниця між старим та новим стилями літочислення у 16 столітті (а не 13 як нині, і не 14, як стане у майбутньому столітті).

Ще цікавіше придивитись до назв місяців. «Вресень», тобто вересень особливого пояснення не потребує. А ось наступний – паздерник – не зовсім зрозумілий. Та пригадаємо, що у білорусів він зветься – кастричнік. Виявляється, походження у них однокореневе. Бо і костриця, і паздьор – це відходи від тіпання льону. Отже синьоокі текстильні рослини – «винуватці» назв другого місяця осені.

А от третій місяць у Римші – грудень! А ми ж звикли, що він – перший зимовий. Значить, за три-чотири століття він «переїхав за новою адресою», витіснивши просинець, названий так за чисті морозяні безхмарні дні й особливо ранки.

Щодо інших назв, то відмітимо одну важливу деталь: і вересень, і грудень, і січень, лютий, квітень, червень, липень, серпень вперше були введені в друковану літературну форму в українців саме в цій «Хронології» Андрія Римші. Отож, до цього причетні наші предки – острожани середньовіччя. Саме вони, наші земляки дали назви переважній кількості сучасних традиційних назв місяців.

Традиційних, бо інколи у наших предків було аж до 10 різних назв одного й того ж місяця! Приміром, у гуцулів червень називався «гнилець» ( бо практика доказала, що зрубане в цю пору дерево швидко псується); липень – це «косень» (від дієслова «косити»); серпень у них був «копень», «кивень» (складання сіна в копиці); вересень – «сівень» (бо «сіяли»). Грудень та січень в деяких місцевостях мали назву «кажидорога». А ось назви місяців червень та листопад зустрічаються й збігаються у багатьох слов’янських мовах. Та, незважаючи на появу «Хронології» Андрія Римші, козацька верхівка та канцеляристи (чиновники того часу) й надалі подавали назви місяців за «латиною»: генвар, апріл, май тощо. А перелік місяців вперше назвали «календарем» лише у 1704 році! До цього його називали «Часослов», «Місяцеслов», «Астрономічна довідка».

З того часу пройшло чимало років. Змінився вигляд календарів, їх зміст, назви місяців. Все більше «в моді» східні календарі. Тому-то не завжди українці й згадують перший наш друкований календар. Вдосконалення якого триває й досі. Щоправда, інколи досить дивно. Так, одна з житомирських фірм (на диво, російськомовних) нещодавно випустила свій «фірмовий витвір», де «пропонує» такі осучаснені назви 12 братів-місяців: пьянварь, фигвраль, кошмарт, сопрель, сымай, теплюнь, жаруль, авгрусть, слюнтябрь, моктябрь, гноябрь, дубабрь. Хто зна, може з’являться ще жартуни, які і цей «календурь» перевершать.

Олександр ГЛАДУНЕНКО
№52 від 29 грудня 2012 р. Категория: Історія, краєзнавство і туризм | Просмотров: 465 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]