Вівторок

23.04.2019

09:52

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Були Глухні, а тепер Новомалин

Чотирнадцятого липня 1437 р. (в давніших публікаціях цей документ неточно датується 1446 роком) Великий князь Литовський і Руський Свидригайло Ольгердович у своїй Луцькій резиденції надав своєму слузі Оліферу за вірну службу села Глухні і Стаї під Острогом. На той час Свидригайло, хоч і титулувався Великим князем, але в результаті державного перевороту вже втратив великокняжий престол у Вільно (Вільнюсі), програв ряд битв двоюрідному брату – новому Великому князю Жигимонту Кейстутовичу і позбувся володінь у Білорусі. Його останньою опорою залишалася Волинь, її православні князі (насамперед, Острозькі), земяни та бояри. Надання Оліферу, очевидно, і було винагородою за вірність. 

Стаї – це Стійло (нині – в складі села Межиріч) , а Глухні (Глухи) – історична назва Новомалина. Впродовж віків це поселення було резиденцією вельможних магнатських родин Глузьких, Єло-Малинських, Сосновських, Довгяллів (Довгеллів). Пан Мишко Глузький у середині ХV ст. виступав «гідним довіри свідком» у важливих майнових справах Острозьких та інших княжих родів. Зятем родини Глузьких був один із Достоєвських – предків великого письменника.

В 1590 р. пан Єло-Малинський отримав королівську грамоту на заснування навколо свого замку в Глухнях міста Новомалин, названого в честь свого магнатського роду і надання йому Магдебурзького права. У 1629 р. в Новомалині нараховувалося 103 міських і 100 сільських димів – господарств. Після козацької поразки під Берестечком 1651 р. село було спустошене польськими королівськими хоругвами. Поборовий перепис цих років вказував нульову кількість димів у Новомалині. Але Новомалин відродився, хоч і втратив міський статус, як відродилося це село після жовтневої трагедії 1943 року, коли воно було спалене нацистами.

Новомалин – батьківщина всесвітньої слави скульптора Томаша-Оскара Сосновського – президента Академії мистецтв у Римі. Дід президента Ян Канут Єло-Малинський був фундатором монастиря і костелу капуцинів в Острозі, тож із родиною знайшов спочинок – на жаль, не вічний – у підземеллях майбутньої Острозької академії.­

Новомалинський замок славився своїм архітектурним ансамблем, парком, архівними, бібліотечними, мистецькими колекціями. За деякими свідченнями, там зберігався фрагмент чаші Володимира Великого. Острозьким музейникам (Михайлу Тучемському, Михайлу Струменському) під час погрому замку у січні 1918 року пощастило врятувати частину новомалинських старожитностей.

Ведучий рубрики Микола МАНЬКО, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника м. Острог

№ 28 від 11 липня 2015 р. Категория: Наш історичний календар | Просмотров: 174 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]