П'ятниця

24.05.2019

15:58

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Через століття – до сердець
Цей рік для нас – ювілейний. На державному рівні ми відзначаємо 1025-річчя хрещення Київської Русі. Вперше, ще в СРСР, скромно було відзначено 1000-річчя в 1988 році. Далі, аж до 2008 року, держава не згадувала про цю видатну подію в історії України. Святкування 1020-річчя теж не відзначалося масштабами та різноманіттям.  

Указом Президента України від 25 липня 2008 року № 668 проголошено відзначати щорічно 28 липня День хрещення Київської Русі – України, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі.

Багато країн сучасної Європи традиційно шанобливо відзначають свої річниці прийняття у давні часи християнської віри, як державної. Зокрема, сусідня нам Польща охрестилася в 966 році, Угорщина – в 1001 році, чехи і болгари трохи раніше – у 863 – 864 роках, а народи Скандинавії (норвежці, датчани, шведи) – набагато пізніше, у ХІ – ХІІ століттях.

Отже, Київська Русь, як попередня Україні держава, охрестилася відповідно загальноєвропейській історичній «хвилі» поширення християнства.

Не претендуючи на вичерпність, хочу нагадати найбільш яскраві, на мою думку, історичні та художні твори, доступні для пересічного читача завдяки нашій бібліотеці, чи бібліотекам навчальних закладів.

Головним першоджерелом для нас є, звичайно, «Повість минулих літ» – відомий давньоруський літопис, де в роках 986-989-му досить цікаво описано, як київський князь Володимир Святославович обирав для своєї країни нову державну релігію на заміну язичництву. Власне, цей матеріал використовується майже всіма наступними авторами художніх творів про хрещення Київської Русі. Літопис «Повість минулих літ» досьогодні не втрачає своєї історичної та художньої цінності як свідчення героїчного і трагічного минулого наших далеких предків-русичів.

Наступним цікавим першоджерелом є легендарний твір «Історія Русів» (1846), в якому цікаво і драматично викладена наша історія від найдавніших часів до 1769 року. Авторство «Історії Русів» достеменно невідоме, але текст на початку містить стислий переказ літописної традиції про князювання Володимира Великого та хрещення Київської Русі за грецьким обрядом.

Серед російських авторів у контексті нашої теми найцікавішим є Антонін Ладінський (1896 – 1961), автор історичної трилогії: «Ко­ли впав Херсонес» (1958), «Анна Ярославна – королева Франції» (1960), «Останній шлях Во­лодимира Мономаха» (1960). Перший із названих романів присвячений складним стосункам Київської Русі за часів князя Володимира Святославовича та могутньої Візантійської імперії, звідки ми приймали християнство та інші зразки тогочасної культури і мистецтва.

Найвидатніший український історик Михайло Грушевський (1866 – 1934) докладно ві­до­бразив у багатотомній «Історії України – Руси» процес хрещення Давньоруської дер­жа­ви князем Володимиром Великим. Ще можна порекомендувати наукове дослідження М. Грушевського «З історії релігійної думки на Україні».

Наступні твори відносяться до класичної української літератури ХХ ст. З тих часів пропоную імена Олександра Олеся, який в 1930 році видав збірку поетичних творів на зразок поеми чи циклу поезій про героїв Київської Русі «Княжа Україна». Збірка містить поезії «Хрещення Воло­ди­мира Великого» і «Хрещення України».

Далі звертаю вашу увагу на менш відомого, але дуже цікавого автора історичної прози – Юліана Опільського. Це псевдонім Юрія Рудницького (1884 – 1937), українського письменника і педагога, автора роману «Ідоли падуть» (1937). Він писав його довго, принаймні, з 1921 року і створив, на мою думку, яскравий, історично достовірний твір про добу Володимира Великого.

В другій половині минулого ХХ ст. в українській літературі з’явився ще ряд історичних романів, про які варто згадати. Насамперед, це історичний роман «Володимир» (1958 – 1961) Семена Скляренка (1901 – 1962) – відомого українського прозаїка

Наступний український письменник Іван Білик (1930 – 2012) у свій час прославився сміливим і нестандартним романом «Меч Арея», але сьогодні ми поговоримо про інший його історичний твір – роман «Похорон богів» (1975 – 1985). Твір великий, багатоплановий, розповідає про події 974 – 988 років з точки зору стародавніх слов’ян, яким було непросто відмовлятися від традиційних вірувань своїх предків.

Український письменник Павло Загребельний (1924 – 2009) є автором цілої низки відомих історичних романів про часи Київської Русі: «Диво» (1968), «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975), «Тисячолітній Миколай» (1991), «Іконник» (1998). Майже всі вони так чи інакше стосуються Х – ХІ століть, тобто, часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Тому для сучасного читача ці твори цікаві, насамперед, оригінальним авторським трактуванням, притаманим стилю Павла Загребельного.

Тетяна ПІДГОРОДЕЦЬКА, бібліотекар міської бібліотеки
№30 від 27 липня 2013 р. Категория: Літературна творчість, книги | Просмотров: 351 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]