Середа

24.04.2019

19:04

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

До Великодня!
Святковий кошик

У нашій народній традиції одним з серйозних моментів очікування Великодня є приготування великоднього кошика і освячення їжі в церкві, щоб потім на великодньому сніданку усією родиною споживати освячене.

Що класти до кошика? Традиційний «народний» набір передбачає речі, які ні зі свяченням пасок, ні з Великоднем, та навіть з християнством нічого спільного не мають. Так часто люди кладуть до кошика ніж – за народним забобоном саме ним потрібно різати свячене.

Також є «розумники», що до великоднього кошика кладуть горілку, вино чи навіть пиво. Але це не є нормальним. Священик, освячуючи поживу на Великдень, не освячує алкогольних напоїв. Він не має наміру освячувати це. А оскільки священик не має наміру цього зробити, то й ніякі алкогольні напої на Великдень не будуть освячені. Тому не слід класти до великоднього кошика алкогольні напої, будь-якої міцності чи якості.

Перш за все у кошику має бути хліб. За стародавнім звичаєм це є паска – солодкий хліб та несолодкий. Солодка паска, яку несемо до освячення в церкву, а потім споживаємо за великодним столом, є символом Небесного Хліба – Христа, символом солодкості райського життя, яке нам уможливив Христос своєю перемогою на хресті. Вона також символізує і духовну солодкість Євхаристійного Хліба.

 Наступне – це м’ясо. Літургійні тексти освячення продуктів на Великдень передбачають власне агнця – ягня. Та вівчарство не є характерним для більшості наших регіонів, тому зазвичай кладуть інші м’ясні вироби – ковбасу, шинку, полядвицю, бочок, чи щось інше.

М’ясні страви символізують нам старозавітні жертви, особливо жертви Авеля та Авраама, а також годоване теля, що його отець звелів заколоти з нагоди повернення блудного сина. У старих часах м’ясо вживалося багато рідше, аніж тепер, м’ясна їжа, яка уже самою своєю присутністю означала святковість столу.

Кладуть молочні вироби – сир, масло, сметану. Молочні страви нам нагадують про те, що Бог своєму народові обіцяв землю з медом і молоком текучим. У Старому Завіті – це Ханаан, Земля Ізраїльська. У Новому Завіті – це Вічна Батьківщина – Небо.

Ну і, звичайно, крашанки, писанки – це символ нового життя, яке нам дарує Бог через Відкупительну Жертву Христа. Якою б гарною не була шкаралупка яйця, як би вона гарно не була розмальована, вона мусить розбитися, щоб з нього вилізло курча. Це символ нашого християнського буття. Яким би гарним не здавалося тут земне життя, воно мусить відійти на другий план, зникнути у тлінні, щоб діти Божі могли зодягнутися у нетлінне життя, дароване їм Богом.

За старим народним звичаєм до великоднього кошика кладуть також хрін, сіль, як додатки відповідно до м’яса та хліба. Звісно, можна й інші продукти, але це не є нагальною потребою. Окрім того, якось несимпатично виглядають у великодньому кошику пакетики майонезу, бляшанки оливок і тому подібне.

Не слід забувати, що великодній кошик має бути не виразом соціального статусу свого власника, а виразом побожності. Тому не слід його перевантажувати продуктами люкс класу. Він має бути виразом усвідомлення того, що Бог є Той, Хто дає нам все необхідне для земного і вічного життя тут. Погляньмо матерію Таїнств – вода, олія, вино і хліб. Не мінеральна вода у дорогій пляшці, не дорога олія, не шампанське і не французький батон.

 Необхідно завжди пам’ятати про смисл, а не докладати усіх зусиль, щоб сконцентрувати свою увагу на зовнішніх формах. Звичайно, нормально, щоб ці форми були достойними свого призначення, але орієнтованість на зовнішні форми загрожує позбавленням смислового навантаження. Тому, ладнаючи великодній кошик, пам’ятаймо: ми несемо перед Боже обличчя свої дари Богу, як те, що Він нам дав для нашого життя. Тому не перевантажуймо кошик різними витребеньками, а вкладаймо туди те, що дійсно символізує наші потреби, нашу віру і нашу покору перед Богом.

Великодній кошик можна прикрасити гілочкою вічнозеленого, не хвойного куща – у нашому випадку самшит або мирт. Ця гілочка не лише є прикрасою, але і символом вічного життя, яке нам дароване в Христі.

Накривають кошик зазвичай вишиваним рушником, часто з великодніми мотивами. Це має практичну сторону – захищає їжу від забруднення, а також є і символом праці людських рук, яка присвячена Богу, оскільки рушничок, яким накривають великодній кошик, ніде більше не використовується – він призначений для одного – бути накриттям для кошика з свяченим, він виокремлений зі щоденного вжитку.




Як правильно вчинити із залишками свяченої їжі?

Часто виникає й запитання: як правильно вчинити із залишками свяченої їжі: шкаралупками з яєць, шкіркою з ковбаси… ? У давнину, коли у кожній хаті був п’єц, кухня, піч на дрова, залишки свяченого спалювали. Бо не годиться ту річ, яка освячена, викидати у сміття. Тепер жителям великих міст утилізація залишків освяченого є проблемою. Що з ними робити? Найкращий спосіб вберегти себе від святотацької поведінки – спалити ці залишки. Якщо це з якихось причин неможливо зробити, то необхідно принаймні їх закопати на місці, яке люди не топчуть. Жителям великого міста слід мати окремий пакет, бажано такий, що герметично закривається і до часу наступного виїзду на природу зберігати залишки свяченого там, а тоді, при нагоді, з належною пошаною або спалити у вогні, або закопати на місці, де не ходять люди. Один раз освячене – завжди залишається освяченим, тому навіть зі залишками освяченої їжі слід чинити з належною пошаною.



Мазурок апельсиновий

Мазурки – традиційна польська випічка. Рецептів мазурків є дуже багато. Запропонований рецепт відрізняється яскравим насиченим апельсиново-лимонним смаком і чудовим кольором, що нагадує маленьких курчаток.

ПРОДУКТИ:
200 г масла, 300 г борошна, 2 жовтки, 1 яйце, 3 середніх апельсини або два дуже великих, 1 лимон, 300 г цук­рової пудри, 2 упаковки апельсинового желе на 0,5 л рідини, 1/3 склянки води + 0,5 л води

ПРИГОТУВАННЯ:
Холодне масло порубати ножем з просіяним борошном. А далі швиденько перетерти руками в однорідну крихту. Додати жовтки і яйце. Ложкою замісити тісто. Поставити в холодильник на 1 годину. Якщо апельсини мають тоненьку шкірку, то їх і лимон прокип’ятити 2 хвилини. Порізати на шматки, вийняти насіння і подрібнити до однорідної маси. Якщо у апельсинів шкірка товста, то вона дасть гіркоту. Тоді треба стерти цедру, витиснути сік і усе змішати. Проварити з 1\3 скл. води і пудрою 1 хв. Желе розчинити в 0,5 л гарячої води і вимішати з цитрусами. Тісто розподілити по простеленій кулінарним папером формі. Насипати на тісто квасолю і випікати 10 хвилин при 1800С. Далі її зняти і допекти корж до золотистості. Охолодити. Наповнити начинкою і дати зас­тигнути.


Англійська шоколадна писанка
Тістечка, які готуються дуже легко, але принесуть задоволення дорослим і дітям.

БІСКВІТ: 60 г борошна, 60 г цукру, 2 яйця.
ДЛЯ КРЕМУ: 2 ст. ложки вареного згущеного молока, 2 ст. ложки масла, 1 ст. ложка какао, 1 ст. ложка коньяку.
ГРИЛЬЯЖ: 50 г волоських горіхів, 100 г цукру.
ГЛАЗУР: 100 г чорного шоколаду, 2 ст. ложки масла, 50 г білого шоколаду.

ПРИГОТУВАННЯ:
Для бісквіту збити яйця з цукром до пишної маси міксером 5-6 хвилин. Акуратно вмішати борошно. Випікати 25 хвилин при 1900 С в змащеній формі. Бісквіт остудити і подрібнити блендером. Приготувати грильяж: цукор розплавити на маленькому вогні до легко-коричневого кольору. Залити карамелізованим цукром горіхи. Охолодити. Подрібнити блендером на крихту. Змішати крихти бісквіту і карамелізованих горіхів. Додати какао, коньяк, згущене молоко і збите масло, сформувати з маси яйця. Шоколад розтопити з маслом і покрити ним яйця. Охолодити. Білий шоколад розтопити в гарячій воді у пакетику з защіпкою. Відрізати кінчик пакетика і намалювати на писанці узори.

На Великдень в Італії за святковим столом збирається вся родина. І обов’язково до святкового столу готують святковий хліб Casatiello Napolitano. Для цього хліба використовували тільки овечий сир, не дарма ягня – один із символів воскресіння. Також не випадкова і форма хліба – у вигляді вінка Ісуса.

Ігредієнти:
близько 4 стаканів борошна
50 гр дріжджів
100 гр маргарину (в оригіналі свинячого жиру)
1\2 ч.л. солі
1\2 ч.л. молотого чорного перцю
склянка теплої води

Начинка:
400 гр твердого сиру (бажано овечого, або 200 гр овечого і 200 гр коров’ячого (Грана падано, Емменталь),
400 гр салямі
4-5 сирих яєць

Приготування:
Насипаємо горою муку, в середину кладемо м’який маргарин, сіль, перець і вливаємо дріжджі, розведенні теплою водою. Вимішуємо тісто і кладемо в миску, накриваємо і ставимо в тепле місце мінімум на 2 години. Тісто повинне вирости в 2 рази. Нарізаємо салямі на кубики, ледве менше сантиметра. Сир тремо на терку. Виймаємо тісто, відриваємо шматок, величиною з кулак і відкладаємо.

Тісто, що залишилося, розкачуємо в тонкий великий пласт. Викладаємо зверху нарізану кубиками салямі та натертий сир. Скручуємо тісто з начинкою в рулет. Викладаємо рулет в круглу форму, змащену маслом, у вигляді вінка. Краще брати форму з діркою посередині, в мене такої немає, я просто при випічці поставила в середину склянку з водою. Зверху рулета кладемо сирі яйця та закріплюємо їх стрічками з того тіста, що ми відклали. Випікаємо хліб 10хвилин в духовці при температурі 160 градусів, підвищуємо температуру до 170 градусів та випікаємо ще 50 хвилин.
№18 від 4 травня 2013 р. Категория: Народні звичаї, свята, релігійне життя | Просмотров: 589 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]