П'ятниця

24.05.2019

16:45

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Євро-2012 очима острожан
Світова і європейська першість з футболу – найбільше свято для кожного вболівальника. За моїми оцінками, можливо суб’єктивними, найбільшу аудиторію вболівальників нашого міста зібрав телевізор. Супутникова версія телеканалу «трагічно загинула», а ефірний аналоговий сигнал не всі можуть «зловити». Та попри це все футбол таки дивились…

Із ситуації вболівальники виходили різними способами. Мій друг, Володимир Криницький не винаходив велосипед, а спостерігав усі матчі збірної нашої країни у одному із барів міста. Там, розуміючи свою вигоду, не поскупилися і придбали найновіший Т2-ефірний цифровий тюнер. Думаю, що затрачені 700 гривень окупились сторицею. Хтось «мучився» із вже застарілим ефірним аналоговим сигналом і крізь «сніг» таки спостерігав за цікавими матчами, інші придбали пакет Хtrа TV. Але були й такі щасливчики, які побували у епіцентрі моря вболівальників.

Підприємець Григорій Захарчук із перших днів мріяв побачити матчі європейської першості. Про білети подбав заздалегідь. Тож разом із друзями, ще 3 острожанами, у день матчу між збірними України і Швеції він був у столиці України. Чоловік каже, що там вразило все: атмосфера свята, гігантська фанзона, вболівальники, особливо суперника – шведи, розмах організації святкувань, стадіон, матч збірної – найголовніше перший і переможний.

Перший заступник міського голови Віталій Ундір на «Донбас-арені» побував уперше. Він каже, що враження від матчу Україна – Франція незабутні, особливо коли співали Гімн України, несамовито підтримували нашу збірну. На відміну від «Олімпійського» це справжній футбольний стадіон, де з будь-якого місця, навіть найдешевшого, прекрасно видно поле. Крім того, стадіон розташований не в центрі міста, а на окраїні. Це дуже зручно для вболівальників, бо є все необхідне для них, до стадіону зручно добиратись, особливо власним транспортом. Крім того, після матчу 50 тисяч глядачів легко покинули арену – без тісняви і проблем. Єдине, що залишило неприємні враження – дуже далека дорога, яка забирала багато часу і сил, особливо коли вона місцями (Дніпропетровська і Донецька обл.) у поганому стані, без необхідної інфраструктури.

Острожанин Василь Ковальчук, на відміну від моїх попередніх співрозмовників, у сусідній Львів діставався не автомобілем, а потягом – їхав не з друзями, а сам. Проте і у нього від перебування на першості вражень, сувенірів, пам’яті про спілкування не менше, ніж в будь-якого іншого співрозмовника, і обійшлася подорож не дорого.

Враження юної Катерини Козак я слухав одразу після її повернення із Києва. Вона каже, що фанзона у Києві займає дуже велику площу у центрі міста і в ній знаходиться чотири величезні екрани. На них транслюють футбол та концерти. На майдані Незалежності знаходиться сцена, і коли немає матчів, то там проходить розважальна програма, де виступають відомі артисти. Вздовж вулиці Хрещатик знаходяться намети офіційних спонсорів чемпіонату, які пропонують різноманітні розваги, продукцію та ін. Є намети, де стилісти можуть розфарбувати обличчя чи інші частини тіла символікою будь-якої країни – учасника чемпіонату. Між іншим це не дешево – лише квітка – символ УЕФА – коштує 30 гривень, а мініатюрний прапор – 10 гривень. Проте, ніхто не зважає на гроші. Тож у підприємців, напевно, заробітки шалені.

А ще дівчина каже, що вона не помітила ворожого ставлення у середовищі фанатів – шведи, французи і українці мирно спілкувалися, фотографувалися, заводили дружні стосунки. Правда, англійських вболівальників у Києві вона не бачила… Цікавим був парад фанатів української збірної за участю Руслани, чимось схожий на шоу «Майданс». Все там дуже гарне і видовищне. Перебування у фанзоні залишило незабутні спогади.

– Я спостерігала матч між збірними України і Англії на гігантському екрані, – розповідає Катя. – Враження неймовірні. Більше ніж 200-тисячна армія вболівальників палко вболівала за нашу збірну. Кожна вдала атака супроводжувалась бурхливими оплесками, вигуками. А коли наші забили гол – це був справжній вибух емоцій, хоча його і не зарахували.

Дуже гірко, що таке велике свято, після поразки від англійців, буде продовжене без нашої збірної. Проте – це не кінець, думаю, вболівальники будуть підтримувати інші європейські команди…

Іван ГЛУШМАН
Просмотров: 369 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]