Неділя

21.04.2019

17:52

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Іоанн Кронштадтський і Волинь
Другого січня Православна церква відзначає день пам’яті отця Іоанна Кронштадтського (1829–1908), який ще за свого життя прославився своїм Богом даним даром прозорливості, передбачення історичних подій та людських доль, і, особливо, даром зцілення хворих, творіння блага кожному, хто звертався до нього, щоб отримати милість Божу по його молитвам. У минулому році на сторінці «Ковчегу» ми вже публікували матеріали, присвячені цьому улюбленому всіма святому (15 січня 2011, №2). Але нині виявились нові цікаві факти перебування Іоанна Кронштадтського на Волині, які були відомі не багатьом людям. То ж продовжуємо тему.

Відомо, що в 1892 р. Іоанн Кронштадтський приїздив до Києва, але мало хто знає, що в 1897 р. він відвідав Свято-Успенську Почаївську лавру, а також заїжджав до Кременця. Спогади про його приїзд передаються з покоління в покоління кременчанами. Отже, в жовтні 1897 р. Іоанн Кронштадтський відправляв службу в кременецькому Свято-Миколаївському соборі. Тисячі людей прийшли зустрітися з прославленим батюшкою. Після богослужіння отець Іоанн вийшов на амвон і почав говорити проповідь, але раптом замовк. У глибокій тиші люди дивилися на нього з великим здивуванням, не розуміючи, чого він мовчить, і не сміючи перервати його несподіване мовчання. Воно тривало, можливо, кілька хвилин. Отець Іоанн знову звернувся до прихожан і сказав, що Господь тільки що послав йому печальне видіння: згодом вся центральна частина Кременця буде зруйнована. Це сталося через 45 років, в 1942 році, коли загорілося єврейське гетто, що знаходилось в центрі міста. Пожежа охопила велику частину Кременця – від лютеранської церкви до сучасного будинку культури – горіли дерев’яні єврейські будинки, багато з яких були пам’ятками архітектури XVIII ст. Літні кременчани згадують, як вже після війни в кінці 1940-х – на початку 1950-х років, ще будучи на той час школярами, вони брали участь у розчищенні завалів, що залишились від цієї пожежі.

Інший спогад про перебування Іоанна Кронштадтського в Кременці пов’язаний з іменем видатного українського композитора, професора Київської консерваторії, керівника уславленого хору «Думка», головного диригента Київського та Харківського театрів опери та балету, автора кількох опер та першого українського балету «Пан Каньовський (Бондарівна)» – Михайла Вериківського (1896–1962) (на фото). Отець Іоанн відіграв величезну позитивну роль в долі майбутнього композитора, зцілив його від недуга і дав можливість жити повноцінним життям. Михайло Вериківський народився в Кременці 8 (20) листопада 1896 року. На час приїзду Іоанна Кронштадтського йому було 11 місяців. Сестра Михайла – Ольга Іванівна Чорнобрив (Вериківська) розповідає, що хлопчик був дуже слабким і кволим, і батьки страждали, переживаючи, чи буде він жити. Дитина зовсім не розвивалась, не рухалась, не тримала голівку, не відкривала очей. Коли мати почула, що до Кременця приїжджає Іоанн Кронштадтський, вирішила підійти до нього і попросити зцілення для свого чада. З дитиною на руках вона прийшла до Свято-Миколаївського собору, але де ж їй було пробитися крізь багатотисячний натовп людей; поліцейський відштовхнув її, боляче вдаривши в груди. Зовсім знесилена, змучена і духовно розбита від всього пережитого, вона повернулась додому ні з чим. Рідні заспокоювали її, як могли, і порадили написати лист до отця Іоанна. Поки він доїде до Кронштадту, лист вже буде чекати на нього. Так вона й зробила. Пройшло небагато часу, і от на радість всім дитина почала одужувати і швидко наздоганяти своїх однолітків. А ще через деякий час сім’я отримала маленьку посилочку від отця Іоанна. В ній була пляшечка із святою водою і коротка записка: «Письмо получил. О ребенке молюсь. Іоанн Кронштадтский». Він постійно молився про зцілення хворих. Благодать чудотворіння далася йому не відразу, а як результат його багаторічного подвижництва. В життєписах отця Іоанна приводиться сотні випадків, коли його молитва творила чудеса: зцілювала тілесні недуги, перероджувала серця і душі людей, звершувала їх фізичне і духовне воскресіння. Іноді від невігласів доводиться чути про їх негативне ставлення до святих, які за національністю були росіянами. Така позиція є в корні невірною, адже Православна церква ставить на перше місце не національну приналежність, а віру людини: «…немає ні іудея, ні елліна, не обрізання, ні не обрізання, варвара, скіфа, раба, вільного, але все і у всьому Христос» (Кол. 3:11, Рим.10:12; Гал.3:28). Отець Іоанн, як і будь-який інший святий, не відмовляв у своїй допомозі нікому.

Михайло Іванович Вериківський став прославленим композитором. Господь подарував йому не тільки великий талант до музики, але й неабияку фізичну силу. Від минулого недуга залишилися тільки легке заїкання і короткозорість.

Матеріали підготували Маргарита ГЕЦЕВИЧ (м. Кременець) та Ярослава БОНДАРЧУК (м. Острог).
Просмотров: 472 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]