Четвер

25.04.2019

00:49

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Яким буває милосердя?
Творити добро може кожен, але щоб повірити в силу добра, треба спробувати творити його самому. Існують люди з глибокодонними душами. Вони занурені по вінця в людські страждання, проте саме це надає їм сил допомагати нещасним, саме це стає їх «крилатим спасінням».

На думку відразу спадає ім’я Матері Терези, що стала певним символом найвищої людяності. Вона дала нам приклад для наслідування, і більш вірогідно, що Тереза хотіла, аби ми слідували її діям. Благодійність набула на сьогодні іншого змісту: «піар» – ось найточніше тлумачення. Я не маю на увазі акції великого масштабу, в яких беруть участь школярі, або ж благодійність, яка не «гримить» на телебаченні чи красується на перших шпальтах газет. Зірки вітчизняної сцени продають своє псевдомилосердя, запрошуючи журналістів на черговий захід. Це додається до їхнього списку «добрих справ». Цим самим вони – «благодійники». Проте як їх можна так називати, коли зірка приїжджає до дитячого будинку, просто засинає, коли говорять про її так звані «подвиги», або ж лицемірно, взявши дитину, хвору на рак, за руку, усміхається, аби журналісти зафіксували на знімку його «вельмишановну присутність»? Милосердя існує, аби тільки воно йшло від серця будь-якими шляхами, чи то матеріальна допомога, чи то моральна. Чому не можна просто кинути гроші жебраку в капелюх, не сповіщаючи про це пресі? Ми намагаємося проходити повз таких знедолених людей, не дивитися їм у вічі, оминати простягнені долоні. У голові закрадається думка, що ось цей чоловік, весь в лахмітті, голодний, без дому, просто невдаха, або ж сам винен, що гроші не заробляв, на роботу не ходив. Проте не кожному дано зрозуміти, що той жебрак мав дві вищих освіти, роботу, дім і сім’ю. Але в певний період життя йому було складно, не міг належно забезпечити родину. Внаслідок, він втратив роботу, його покинула дружина, з рідного дому вигнала дочка, і лише дві вищих освіти в нього за плечима. Та вже нікому не потрібний, він перетворився на жебрака, який живе у підвалі, харчується залишками разом із собаками, збирає пляшки й часто бачить рідну дочку, яка просто пришвидшує крок і зникає за дверима колись його ж оселі. Тому не варто замислюватися про його минуле життя, бо його теперішнє просто перед твоїми очима. Якщо його очі випромінюють жалість і зневіру, то це значить про те, що він потребує милосердя.

Очі – дзеркало душі, тому, думаю, не важко буде визначити дійсно обездолену людину. Нехай оплатою за вашу милість буде усмішка дитини, яка потребувала допомоги і отримала її саме від вас, пронизуюче «дякую» від того, хто просив і одержав. Добрі справи вертаються сторицею, не треба забувати про це. Мені хочеться, щоб всі зрозуміли, що не потрібно «голосно кричати» про те, що раз чи два виявив до когось свою милість, хай краще буде «тихо сказано», саме це несе цінність. На останок скажу: милосердям називається така чеснота, завдяки якій любов, що живиться нами до самих себе, переноситься на інших, навіть на абсолютно невідомих нам людей, перед якими в нас немає ніяких зобов’язань і від яких ми не сподіваємося нічого отримати і нічого не чекаємо.

Яніна ЗАГУРСЬКА
Просмотров: 691 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]