Неділя

21.04.2019

17:27

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Якщо розлучаються двоє
Сімейний кодекс України передбачає можливість розірвання шлюбу через органи реєстрації актів цивільного стану (так звані ЗАГСи або РАЦСи), або через суд. Розглянемо детальніше кожен із цих шляхів.

Найменш проблематичним, і найбільш швидким є розірвання шлюбу через РАЦС. Такий спосіб можливий тільки у випадку, якщо у подружжя немає дітей і рішення про розірвання шлюбу прийняте разом. Для цього, подружжя подає спільну заяву про розірвання шлюбу і, після 1 місяця, РАЦС складає актовий запис про розірвання шлюбу.

Якщо подружжя досягло згоди стосовно розірвання шлюбу, але має дітей, то шлюб розривається шляхом подання заяви із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти (також можливе додаткове подання договору про розмір аліментів). Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу 1 місяця від дня подання заяви.

Іншим способом розривається шлюб, якщо проти цього заперечує один із подружжя. В такому випадку, для розірвання шлюбу один із подружжя звертається із позовом до суду з вимогою про розірвання шлюбу. Проте, такий позов не може бути поданий протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини (крім випадків, коли батьківство дитини визнане іншою особою, або один з подружжя вчинив злочин стосовно іншого).­

Якщо подружжя прагне розлучитись, проте не досягло згоди щодо порядку спільної опіки над дітьми чи розміру аліментів, то такий шлюб розривається судом.

Також судом можуть розглядатись справи про розподіл майна подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу. Слід зауважити, що згідно ст. 60 Сімейного кодексу України (далі – СКУ), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Спільна власність – це рівне право обох із подружжя на один об’єкт.

За загальним правилом, встановленим ст. 68 СКУ розірвання шлюбу не є підставою припинення права на спільну сумісну власність. Проте у разі, якщо чоловік та дружина після розірвання шлюбу не можуть спільно користуватись набутим майном, воно може бути розділено між ними в натурі (ст. 71 СКУ). За рішенням суду частка майна дружини (чоловіка) може бути збільшена, якщо з нею (ним) проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ст. 70 СКУ).

Отже, хоча і існують загальні правила розірвання шлюбу і поділу майна подружжя, суд завжди виносить рішення відповідно до конкретних особливостей і обставин справи і частку у спільній сумісній власності одного із подружжя може бути збільшено чи зменшено.

Оксана МАЗУРУК, Анна КАЛИНЧУК, Роман СМАЛЮК, консультанти Юридичної клініки «Про Боно»
Просмотров: 396 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]