Четвер

18.04.2019

19:20

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Її покликання – бібліотекар
Про зустріч з Вірою Григорівною Мельничук домовилася телефоном. Йшла до неї і дуже хвилювалась. Адже це моя перша стаття про людину. Як вона мене зустріне? Чи довіриться? Чи буде зі мною щира?

Літня жінка зустріла приязно, запросила до себе в кімнату і спрямувала на мене свій допитливий, трохи здивований і, разом з тим, теплий погляд. Коли ж дізналась, що працюю в сільській бібліотеці, очі її блиснули особливим вогником. Авжеж! Адже найкращі свої трудові 28 років віддала роботі в бібліотеці с. Межиріч! І полилася розповідь. Спогади…

Народилась Щербак Віра Григорівна в далекому 1930-му на Харківщині в селі Вільне. Пережила Голодомор. Закінчила школу, Красноградське педагогічне училище. У 1951 році її, як і переважну більшість молодих випускників-вчителів, направляють на роботу в Західну Україну. Працювала вчителем математики у селі на Тернопільщині. Ох і неспокійні часи пережила молода «східнячка»-вчителька! Згадує, що немало молодих вчителів, бібліотекарів та інших спеціалістів зі Сходу, яких радянська влада спеціально направляла в західні області, поклали свої голови, агітуючи за «нове радянське» життя з іншими звичаями, мовою, з колгоспами, без віри в Бога…

Згодом, у 1954-му, переїжджає до Кременця, де працює заступником директора дитячого будинку. Її рідна сестра, теж вчителька за освітою, працювала вихователем дитячого будинку в Острозі. Вона постійно кликала Віру до себе, а коли знайшла сестрі роботу, то й забрала її в Острог.

Ось так, з серпня 1959 року Віра Григорівна почала працювати бібліотекарем в с. Межиріч. Бібліотека на той час займала кімнатку у невеличкому сільському клубі. В ній ледве поміщались три стелажі для книг, три стільці, прилавок, де розкладали зшивки газет і куточок для виставок літератури. Не зважаючи на малу кількість книг і убогість матеріальної бази, бібліотека в ті далекі роки грала дуже велику роль як сільський центр агітації, культури та освіти. Тут можна було ознайомитися з місцевою і центральною періодикою, розроблялись сценарії виступів сільських художніх колективів, агітбригади, обговорювались новини, розгорялись дискусії, вирувало культурне життя. А скільки було читачів!

Віра Григорівна і сама дуже любила читати. Захоплювалася творами Михайла Старицького, детективами. Вміння почути кожну людину, бажання допомогти підібрати потрібну літературу, надзвичайна відповідальність за свою роботу – ці риси швидко підняли авторитет сільського бібліотекаря. Роботі віддавалась повністю, бо полюбляла бібліотечну справу. Вона стала її життям.

У 1963 році ситуація з приміщенням значно покращилась. Під бібліотеку відвели дві кімнати в приміщенні сільської ради. Віра Григорівна облаштувала читальний зал, нові виставки літератури, систематизувала літературу по розділах. Правління колгоспу та відділ культури активно допомагали в поліпшенні бази бібліотеки. Читачі вже могли самі ходити між стелажами і підбирати собі книги. Літератури надходило щораз більше, фонд бібліотеки постійно поповнювався новими виданнями. Бібліотекар їздила в обласний колектор і сама вибирала потрібні книги, які потім їй присилали поштою. Уважно ставлячись до запитів читачів, Віра Григорівна мала за правило – ніколи не відмовляти у потрібній літературі. Якщо чогось не було в її бібліотеці, то виписувала книгу в районної, а то і в обласної. Не забувала в дітей запитати про прочитане, подискутувати з ними на різні теми.

Налагодилось і особисте життя жінки. Вийшла заміж за межирічанина Степана Мельничука. Народила двох діток. Крім сімейних та господарських справ, Віра Григорівна вела активну громадську діяльність. Була вона і секретарем товариського суду, і заступником секретаря парторганізації, і головою батьківського комітету. А ще неодноразово обиралась депутатом сільради. Любов до своєї праці та покликання служити людям, громаді, допомогли їй у житті долати всі труднощі.

У 1968 році, коли в Межирічі відкрили нове двоповерхове приміщення школи, бібліотеці віддали половину старого приміщення, що біля церкви. Великі кімнати, постійне надходження літератури, поповнення матеріальної бази та надзвичайна працелюбність бібліотекаря сприяла створенню однієї з найкращих бібліотек в Острозькому районі. Бібліотечний фонд уже нараховував 15 тисяч книг! Віра Григорівна постійно одержує подяки за свою роботу. Її фото – на стенді у районній та обласній бібліотеці серед кращих бібліотекарів.

... В її очах бачу невимовну гордість, коли згадує про свої трудові будні: сотні читачів, які приходили з «авоськами» по книги цілими сім’ями, школярів, які чекали у черзі, щоб здати прочитане і вибрати нове, тисячі книг, які їй довелось покласти на потрібне місце, кращих читачів, які перечитали дуже багато книг і до сьогоднішніх днів люблять їх – вічне і мудре творіння людини.

Від усіх Ваших колишніх читачів і від тих сотень межирічан, які триматимуть у руках книги, які Ви зібрали до сільської бібліотеки, спасибі і доземний уклін Вам, Віро Григорівно, за людяність, за невтомну працю на благо людей, за виховану любов до книги і нових знань.

Марія ГУБЕРНЮК, завідувач публічною бібліотекою с. Межиріч
Просмотров: 555 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]